fbpx

Для того, аби не створювати собі проблем на майбутнє, обачливий підприємець не забуває перевірити контрагента перед тим, як офіційно оформлювати з ним договірні відносини. Виконання запропонованих нижче порад не займає багато часу, водночас характеризує підприємця як особу, що уважно ставиться до свого бізнесу (а значить і до бізнесу інших), а також допоможе заощадити час та гроші, замість того щоб їх витрачати аби дати раду неочікуваним питанням.

Але перш за все проаналізуємо можливі негативні наслідки в ході взаємодії з недобросовісними підприємцями.

Хто такі недобросовісні контрагенти?

Нормами цивільного законодавства встановлено, що сторона за договором повинна мати необхідний обсяг повноважень для укладення договору. Крім того Цивільним та Господарським кодексами передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, в повному обсязі та належними сторонами. Таким чином, недобросовісний контрагент не відповідає одній чи одразу усім зазначеним вище умовам – не має достатньо повноважень для укладення договору або не виконує (або імовірно не виконає) належним чином умови договору.

Недобросовісність контрагента може проявлятися у:

  1. Відсутності грошей для належного виконання договору в частині оплати.
  2. Відсутності дозволу або ліцензії, яка відповідно до законодавства є обов’язковою для певного виду діяльності.
  3. Використанні підроблених або фальшивих документів.
  4. Приховуванні інформації, що може мати негативний вплив на виконання зобов’язання (наприклад, наявність заборгованості, стан банкрутства тощо).

Зазначений перелік не є вичерпний. Для того щоб мінімізувати такі ризики доцільно провести комплекс заходів, пов’язаних з перевіркою контрагента.

Як перевірити бізнес-партнера, дізнатися про нього більше та мінімізувати ризики для бізнесу

Перевірка контрагента перед укладенням договору

Основною роботою, яку можна провести перед укладенням договору – це пошук у відкритих джерелах інформації, яка певним чином може характеризувати контрагента. Іншою складовою – є безпосередньо запит у бізнес-партнера документів, які у нього мають бути згідно з вимогами законодавства та є відкритими для ознайомлення (зокрема, не становлять комерційну таємницю).

Документи та інформація, що збираються, для перевірки контрагента

1. Інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб інформації. Така інформація отримується у формі витягу та може бути надана як безпосередньо контрагентом так і бути запитана у розпорядника реєстру юридичних осіб  та ФОП, в тому числі за допомогою електронного запиту (https://usr.minjust.gov.ua). Вартість послуги 51 грн. Отримувати таку інформацію доцільно на власний запит, оскільки під час його формування можна самостійно визначати, який обсяг інформації необхідно отримати.

Що може “сказати” виписка з ЄДР?:

  • чи дійсно зареєстрована така юридична особа або ФОП. Оскільки суб’єкт вважається створеним з моменту державної реєстрації в ЄДР, відсутність відомостей про підприємство чи підприємця свідчить про фактичну відсутність правоздатності, тобто неможливість укладення ним господарських договорів;
  • яке місцезнаходження юридичної особи-контрагента або місце проживання ФОП. Зазначена інформація є необхідною для організації комунікацій з контрагентом, перевірки фактичної наявності юридичної особи за місцем реєстрації, а також встановлення чи не зареєстрований контрагент за місцем масової реєстрації суб’єктів господарювання;
  • хто засновник юридичної особи;
  • який розмір статутного капіталу юридичної особи. Інформація може бути врахована як довідкова, зокрема, у питаннях звернення стягнення на майно у разі неналежного виконання контрагентом своїх зобов’язань;
  • хто призначений (обраний) до органу управління юридичної особи, хто уповноважений представляти підприємство у взаємовідносинах з іншими особами. Така інформація у співставленні з даними установчих документів може допомогти зробити висновки щодо повноважень посадових осіб контрагента на прийняття тих чи інших рішень (наприклад, в окремих випадках установчі документи містять умову, що проекти договорів на суму, що перевищує певну межу, можуть підписуватися директором лише після погодження з Загальними зборами);
  • коли зареєстрований суб’єкт-господарювання, як довго здійснюється ним підприємницька діяльність. Безумовно, реєстрація юридичної особи або ФОП за декілька тижнів до оформлення договірних відносин позитивно не характеризує такого суб’єкта господарювання;
  • які у юридичної особи є відокремлені підрозділи. Інформація може знадобитися у разі укладення договору через відокремлені підрозділи від імені юридичної особи;
  • які види економічної діяльності здійснює підприємство. Вказана інформація заповнюється в ході реєстрації юридичної особи. Якщо послуги, які планується надати, не відповідають обраним видам економічної діяльності, виникають обґрунтовані сумніви щодо діяльності контрагента;
  • чи не перебуває суб’єкт господарювання у стадії припинення або банкрутства, а також чи не припинив взагалі свою діяльність. Встановлення зазначеного факту впливатиме на хід виконання зобов’язань в майбутньому, можливість вимагати належного виконання зобов’язань контрагентом. Факт припинення діяльності суб’єкта має такіж наслідки, що і у випадку відсутності реєстрації в ЄДР, а саме, фактичну неможливість набуття контрагентом прав та обов’язків за договором. Додатково слід зазначити, що інформацію про банкрутство можна отримати з реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, який ведеться Міністерством юстиції України (http://old.minjust.gov.ua/section/366) або через інформаційно-довідкову систему “Банкрутство” (http://www.bankrut.gov.ua).

2. Інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua). Зазначений реєстр є відкритим безкоштовним ресурсом, за допомогою якого є можливість здійснювати пошук судових справ за контекстом. Враховуючи зазначене, одним з можливих шляхів його використання є збирання інформації стосовно контрагентів.

Для цього, забиваємо у пошук найменування контрагента. Крім того такий пошук доцільно зробити і щодо засновників юридичної особи.

Наступним кроком є аналіз отриманих за результатами пошуку рішень. При цьому наявність судових рішень абсолютно не свідчить одразу про негативну репутацію контрагента. Необхідно детально з’ясувати суть справи: чи є майбутній контрагент позивачем або відповідачем у справі, який зміст позовних вимог, яке рішення по справі прийнято судами. Зокрема, в деяких випадках звернення до суду суб’єкта господарювання до контролюючих органів свідчить про принципову позицію, пов’язану із захистом свої прав у відповідності до чинного законодавства. В той же час, наявність рішень за результатами задоволення позовних вимог про стягнення штрафних санкцій за порушення зобов’язань контрагентом негативно характеризує його ділову репутацію.Перевірити контрагента

3. Інформація Державної фіскальної служби України. На сайті Державної фіскальної служби України міститься розділ “Дізнайся більше про свого бізнес-партнера” (http://sfs.gov.ua/businesspartner). Зазначений сервіс дозволяє з’ясувати про перебування контрагента на обліку в органах, а також наявність у нього податкового боргу.

Також на сайті зазначеного державного органу можна знайти відповідну інформацію про реєстрацію бізнес-партнера у якості платника ПДВ (http://sfs.gov.ua/reestr_new). Така інформація має значення для прийняття окремих рішень щодо оподаткування.

4. Установчі документи юридичної особи (статут, засновницький договір). Зазначені документи запитуються у контрагента. В них містяться основні дані щодо діяльності підприємства, органів управління ним, а також їх компетенції. Також в установчих документах прописується порядок прийняття окремих рішень органами та посадовими особами юридичної особи.

Установчі документи бізнес-партнера дозволяють зробити висновки чи діє директор або інші органи контрагента в порядок і спосіб, що для них є обов’язковим, а також які повноваження належать до виключної компетенції. Контроль зазначеного питання унеможливить в подальшому оскарження прийнятих юридичною особою рішень.

5. Бухгалтерська звітність. Інформація про фінансові показники діяльності юридичної особи у загальнопоширених джерелах не публікується, а тому її можна запитати безпосередньо у контрагента. Аналіз зазначених документів дає можливість зробити висновки щодо фінансової спроможності виконувати бізнес-партнером договірні зобов’язання, успішність господарської діяльності контрагента.

Додатково запитуйте інформацію про штатну чисельність підприємства. Така інформація допоможе зробити об’єктивні висновки щодо можливості юридичної особи-контрагента виконувати свої зобов’язання. Необхідно мати обізнаність щодо наявності кваліфікованих співробітників, що здатні виконувати необхідний обсяг робіт чи послуг.

6. Ліцензії, дозволи та документи, що підтверджують якість товарів. Вже безпосередньо перед укладенням договору обов’язково запитайте у контрагента ліцензії, що пов’язані із здійснюваною ним діяльністю. За допомогою пошуку в Інтернет ви можете перевірити актуальність інформації, чи насправді видавалась така ліцензія ліцензіату, чи є вона дійсною. Також запитуйте документи, що підтверджують якість товарів, що будуть передаватися згідно з умовами договору.

7. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. На додаток до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про розмір статутного капіталу на сьогодні наявна також можливість отримати інформацію про об’єкти нерухомості, що перебувають на праві власності у певної юридичної особи. Ця інформація буде корисною для оцінки можливості звернення до суду у разі невиконання своїх зобов’язань контрагентом.

Умови договору, які допоможуть захистити бізнес-інтереси

На етапі оформлення договірних відносин  з бізнес-партнером можливим шляхом захисту своїх інтересів є ініціювання включення до договору умов, що будуть мінімізувати ризики та відповідатимуть власним інтересам.

Перш за все в договорі повинні бути чітко визначені предмет та ціна договору. Предмет договору це те, для чого сторони укладають договір. Якщо предметом договору є поставка продукції обов’язково детально зазначати кількість такої продукції, її асортимент, специфікацію, вимоги до якості.

Чітко необхідно визначати ціну (загальна сума, що сплачується за виконання зобов’язань контрагентом) договору, а також випадки коли ця ціна може переглядатися, а також порядок її перегляду (або те, що сторона взагалі не переглядається за будь-яких умов і настання несприятливих наслідків у зв’язку з її коливання відноситься до комерційних ризиків контрагента).
Якщо це вигідно – зазначайте попередню оплату як обов’язкову умову договору. Якщо ж вимушені сплачувати попередню оплату чітко визначайте порядок її використання, повернення у разі невиконання зобов’язання та штрафні санкції за таке порушення.

Вкрай важливим розділом будь-якого договору є “Умови (порядок) виконання зобов’язань”. В такому розділі мають бути якомога детальніше врегульований та деталізований порядок виконання зобов’язань сторонами – крок за кроком від самого початку до повного виконання сторонами зобов’язань. Чітко визначайте строки виконання зобов’язань. Якщо завдання може бути розділено на етапи, визначайте строки виконання кожного окремого етапу та зобов’язання в цілому.

Детальному аналізу мають піддаватися штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання зобов’язань, зокрема, які наявні ризики невиконання власних зобов’язань, які штрафні санкції за це пропонується передбачити за договором, чи передбачає законодавство можливість збільшення/зменшення розміру штрафних санкцій.

Слід також звернути увагу на доцільність використовувати власно розроблені примірники договорів. Зазначене унеможливить закладення у зміст договору правових конструкцій, що в ході, наприклад, судового розгляду дадуть можливість контрагенту розтлумачувати положення договору на власну користь.

Всі примірники договорів мають бути підписані уповноваженими особами-підписантами на лицьовій стороні кожного аркушу в договорі.

Окремо слід зазначити, що в абсолютно всіх випадках необхідно уважно ставитися до перевірки повноважень осіб, що представляють суб’єкта господарювання. Як правило, такі повноваження прописуються у довіреності. Завжди необхідно перевіряти строк дії довіреності (чи не прострочена вона), наявність дати її видачі (довіреність, що не містить дати її видачі є нікчемною), повноваження, які доручається вчинити повіреному. Завжди залишайте хоча б завірену повіреним копію довіреності в своїх матеріалах.

Для того, аби зробити Ваші договірні відносини максимально вигідними та безпечними звертайтеся за допомогою до адвоката.

Додатково слід пам’ятати, що на етапі виконання договору існує можливість ініціювання процедури заборони боржнику виїжджати за кордон, як на етапі судового розгляду шляхом подання заяви про забезпечення позову, а також в ході виконавчого провадження шляхом звернення державного виконавця до суду. В окремих випадках зазначений захід може бути вкрай ефективним.