fbpx

Дана консультація направлена на інформування широкого кола населення щодо порядку здійснення купівлі-продажу нерухомого майна між фізичними особами на території України та за законодавством України.

В даній консультації використовується законодавство, що є дійсним станом на 25 квітня 2016 року.

Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі. Виходячи з цього необхідно розуміти, що будь-який договір купівлі-продажу предметом якого є нерухоме майно підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про нотаріат» посвідчення правочинів щодо відчуження, іпотеки житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, а також правочинів щодо відчуження, застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину. Таким чином, наприклад, договір купівлі-продажу квартири, що розташована в Києві між продавцем зареєстрованим в Одесі та покупцем зареєстрованим в Харкові має право посвідчити будь-який нотаріус міста Києва, Харкова або Одеси.

Загальний перелік документів необхідних для купівлі-продажу нерухомості (квартир, житлових будинків, земельних ділянок та їх частин/часток) між фізичними особами

Відповідно до діючого законодавства України, в процесі нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нотаріус, що посвідчує такий договір зобов’язаний встановити особи сторін майбутнього договору купівлі-продажу. За загальним правилом особа громадянина встановлюється за паспортним документом, що посвідчує його особу.

У випадку якщо така особа є громадянином України, нотаріусу подається паспорт громадянина України. Відповідно до діючого законодавства у паспорті громадянина України повинна бути вклеєна фотокартка при досягненні особою 25-річного віку та 45-річного віку. Таке положення не стосується осіб, що отримали паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм зразка 2016 року. У випадках  коли громадянин України має постійне місце проживання на території іншої держави, нотаріусу надається паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відповідною відміткою дипломатичної або консульської установи про постановку на постійне місце проживання у іншій державі.

У випадку, якщо особа є громадянином іншої держави (іноземець), нотаріусу подається відповідний паспортний документ держави громадянства особи або документ, що його замінює відповідно до законодавства такої держави.  У випадку, якщо до нотаріуса звертається іноземець та надає паспортний документ іншої держави, одночасно ним подається відповідним чином нотаріально засвідчений переклад такого паспортного документа на українську мову.

Разом з документом, що посвідчує особу нотаріусу подається довідка відповідного фіскального органу про присвоєння фізичній особі реєстраційного номера облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків. Виключення складають ситуації коли фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку про це у паспорті.

Важливе значення для порядку здійснення купівлі-продажу нерухомого майна на території України має сімейний стан покупця та продавця. Так, якщо покупець або продавець перебуває у шлюбі на час посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна обов’язковим є надання згоди іншого з подружжя покупця чи продавця на укладання такого договору. Відповідно до частини 3 ст. 65 Сімейного кодексу України згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. На підтвердження шлюбних відносин нотаріусу подається відповідне свідоцтво про шлюб або про одруження.

Документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку або її частку/частину

В залежності від моменту набуття права власності на земельну ділянку фізичною особою документи, що посвідчують її право власності будуть різними. Якщо право власності набувалося до 01 травня 2009 року таким документом буде виключно Державний акт на право власності на земельну ділянку чи державний акт про право приватної власності на землю. У випадку набуття права власності у період з 01 травня 2009 року по 31.12.2012 року документами можуть бути:

  1. Нотаріально посвідчений договір, який посвідчує перехід права власності на земельну ділянку (купівля-продаж, дарування, довічного утримання тощо) додатком до якого є державний акт на право власності на земельну ділянку чи державний акт про право приватної власності на землю з відповідною відміткою нотаріуса про перехід права власності та реєстрацією в Поземельній книзі права набувача земельної ділянки.
  2. Державний акт на право власності на земельну ділянку отриману в порядку приватизації, викупу, поділу, виділу чи об’єднання земельних ділянок або на підставі рішення суду.
  3. Свідоцтво про право на спадщину видане приватним нотаріусом або держаною нотаріальною конторою додатком до якого є державний акт на право власності на земельну ділянку чи державний акт про право приватної власності на землю з відповідною відміткою нотаріуса про перехід права власності та реєстрацією в Поземельній книзі права набувача земельної ділянки.

!Увага – на випадок відсутності зазначених відміток необхідно додатково звертатися до нотаріуса за консультацією оскільки ситуації на практиці зустрічаються різні і однозначно оцінити ситуацію може виключно нотаріус. Відсутність відміток ще не дає однозначної відповіді про правильність чи неправильність оформлення прав на землю.

З 01 січня 2013 року державні акти на земельні ділянки не видаються і перелік таких документів значно змінився. Так, з 01 січня 2013 року документами, що посвідчує право власності на земельну ділянку стали:

  1. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (видане реєстраційною службою).
  2. Рішення суду про визнання права власності на земельну ділянку.
  3. Нотаріально посвідчений договір, який посвідчує перехід права власності на земельну ділянку (купівля-продаж, дарування, довічного утримання тощо).
  4. Свідоцтво про право на спадщину видане приватним нотаріусом або держаною нотаріальною конторою.

Документи необхідні для оформлення нерухомостіДокументи, що посвідчують право власності на квартиру, житловий будинок чи їх частку/частину

Стосовно документів, що посвідчують права власності на квартиру, житловий будинок або їх частку/частину слід зазначити, що перелік таких документів є більш ширшим по відношенню до документів на земельні ділянки. Відносним орієнтиром в цьому питанні можуть бути норми встановлені у наступних  нормативно-правових актах.

Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно затверджене наказом Міністерства юстиції України№ 7/5 від 07.02.2002 (щодо документів датованих до 01.01.2013 року, оскільки положення втратило чинність):

  1. Договір, за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом якого є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно, договір іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, спадковий договір (за наявності свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть чи рішення суду про оголошення особи померлою), договір про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що є у спільній власності, про поділ нерухомого майна, що є у спільній власності.
  2. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, що видається нотаріусом.
  3. Свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом.
  4. Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), видане нотаріусом.
  5. Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо прилюдні торги (аукціон) не відбулися, видане нотаріусом.
  6. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування.
  7. Свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень державного та комунального житлового фонду.
  8. Свідоцтво про право на спадщину та свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, видане консульською установою України.
  9. Договір відчуження нерухомого майна, що перебуває у податковій заставі, укладений шляхом проведення цільового біржового чи позабіржового аукціону з метою погашення податкового зобов’язання.
  10. Рішення суду про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об’єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
  11. Ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди.
  12. Рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії, державної (національної) холдингової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації.
  13. Дублікат правовстановлювального документа, виданий нотаріусом, органом місцевого самоврядування, органом приватизації, копія архівного правовстановлювального документа, видана державним архівом.
  14. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно загальносоюзних творчих спілок колишнього СРСР, що видається Фондом державного майна.
  15. Свідоцтво про право власності, видане Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об’єкти суб’єктам, що беруть участь разом з Державним управлінням справами в будівництві нового житла.

Водночас, з урахуванням змін у законодавстві, що проходили за останні три роки перелік таких документів лише розширився. Починаючи з 01 січня 2013 року таким документом може бути свідоцтво про право власності на нерухоме майно видане відповідним підрозділом реєстраційної служби.

Починаючи з 01 січня 2016 року таким документом може бути, зокрема, договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру, що будується за рахунок інвестованих коштів. Таким чином, необхідно пам’ятати, що документ, що посвідчує право власності на квартиру, житловий будинок чи їх частину/частку буде залежати від способу набуття права власності на такий об’єкт.

З 01 січня 2016 року було запроваджено реформу у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно якою законодавець принципово змінив підхід до такого поняття як документ, що посвідчує право власності на нерухоме майно в тому числі земельні ділянки. На сьогодні, окрім усіх вище перелічених документів, які звісно залишаються дійсними, якщо вони видані та оформлені відповідно до вимог законодавства України, що діяло на момент видачі та оформлення таких документів, перелік документів що посвідчують права власності на земельну ділянку чи то інше нерухоме майно є невизначеним та невичерпним. Так, згідно п. 14 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Водночас, звертаємо увагу, що з 27 січня 2016 року відповідно до п. 3 глави 7 Розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України у разі коли державну реєстрацію права власності на нерухоме майно відповідно до закону проведено без видачі документа, що посвідчує таке право, нотаріальна дія щодо такого майна вчиняється на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Така інформація долучається до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Однак, звертаючись до професіонального досвіду та ситуацій з якими довелося стикатися, покупцям необхідно наполягати на пред’явлені продавцями оригіналів документів на нерухоме майно.

Як перевірити контрагента перед укладенням договору ми вже писали в одній з наших публікацій.

Оцінка предмету договору купівлі-продажу нерухомості (квартир, житлових будинків, земельних ділянок та їх частин/часток)

Відповідно до діючого законодавства України для посвідчення договору купівлі-продажу квартир, житлових будинків, земельних ділянок та їх частин/часток обов’язково виготовляється оцінка такого майна з визначенням цілі оцінки – для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (постанова КМУ від 21 серпня 2014 року № 358).

Стосовно оцінки земельних ділянок та їх частин/часток, окрім загальних норм встановлених Земельним кодексом України, діє окремий спеціальний нормативно-правовий акт – Закон України «Про оцінку земель». Відповідно до статті 5 Закон України «Про оцінку земель» експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об’єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Також, експертна грошова оцінка земельної ділянки підлягає обов’язковому рецензуванню відповідно до ст. 22 Закону України «Про оцінку земель».

Оцінка квартири, житлового будинку та їх частини/частки повинна також бути зроблена для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства і не підлягає обов’язковому рецензуванню.

Усі вище перелічені оцінки повинні бути внесені до єдиної бази звітів про оцінку доступ до якої має кожний нотаріус.

Інши необхідна документація для купівлі-продажу нерухомості

Довідка про склад сімї

Відповідно до п. 1.8. Глави  Розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого наказом № 296/5 від 22.02.2012, Міністерство юстиції України З метою перевірки відсутності прав малолітніх та неповнолітніх дітей, недієздатних чи обмежено дієздатних осіб на користування відчужуваними житловим будинком, квартирою, кімнатою або їх частиною нотаріус вимагає подачі йому довідки про склад сім’ї житлово-експлуатаційної організації, квартального комітету або іншого уповноваженого органу з питань реєстрації місця проживання.

Технічний паспорт на квартиру чи житловий будинок

Технічний паспорт на квартиру чи житловий будинок є документом, який складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна та містить основні відомості про нього. З урахування діючого законодавства України надання технічного паспорту на квартиру чи житловий будинок є обов’язковим за умови відсутності повної характеристики об’єкта нерухомого майна у документі, що посвідчує права власності на нього. Наприклад, у випадку відсутності технічної характеристики житлового будинку у свідоцтві про право власності не житловий будинок виданому виконавчим комітетом сільської ради, нотаріусу необхідно надати технічний паспорт для здійснення опису такого житлового будинку у майбутньому договорі купівлі-продажу. Стосовно питання поновлення даних технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна слід зазначити, що діюче законодавство залишає це питання на бажання замовника п. 1.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна затвердженої наказом № 127 від 24.05.2001, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (витяг з ДЗК)

Цей документ є обов’язковим для отримання при посвідченні договорів купівлі-продажу земельних ділянок відповідно до абз. 2 ч. 2 статті 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

На сьогодні існує декілька способів отримання Витягу з ДЗК:

  1. Власник земельної ділянки або належним чином уповноважена ним особа має право звернутися до Центру надання адміністративних послуг та подати заявку на отримання Витягу з ДЗК про таку земельну ділянку.
  2. Власник земельної ділянки або належним чином уповноважена ним особа має замовити Витяг з ДЗК через публічну кадастрову карту України за посиланням – http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta.
  3. За наявності можливості у нотаріуса, подати заяву до нотаріуса, який буде посвідчувати договір купівлі-продажу, та надати йому відповідні повноваження на отримання Витягу з ДЗК по такій земельній ділянці через Центр надання адміністративних послуг.

Оподаткування та інші обов’язкові платежі при купівлі-продажу нерухомості

В залежності від ситуації оподаткування доходів отриманих продавцем при продажу нерухомого майна у вигляді квартир, житлового будинку, земельної ділянки або їх частини/частки відбувається різним чином. Так, за загальним правилом встановленим п. 172.1 статті 172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

У випадку коли продаж будь-якого з вище перелічених об’єктів відбувається більше ніж один раз за звітний податковий рік (з 01 січня по 31 грудня), такий дохід оподатковується за ставкою 5 відсотків.

Також, звертаємо окрему увагу на обов’язок осіб, чий дохід підлягає оподаткуванню, на необхідність сплати військового збору у розмірі 1,5 відсотки.

Відповідно до п. 15-1 постанови КМУ від 03.11.1998 року № 1740 із змінами та доповненнями «Про затвердження Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» збір на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» при посвідченні договорів купівлі-продажу квартир, житлових будинків, земельних ділянок та їх частин/часток сплачується державне мито у розмірі 1 відсоток суми договору але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Окрім зазначених платежів обов’язковим є сплата фізичними особами певних платежів, що пов’язані з перевіркою нотаріусом наявності чи відсутності заборон, арештів, іпотек чи інших обмежень/обтяжень, які можуть бути зареєстровані щодо квартир, житлового будинку, земельної ділянки чи їх частини/частки або щодо всього майна боржника. За умови наявності таких обтяжень/обмежень щодо всього майна продавця чи конкретного майна, що продається договір купівлі-продажу не може посвідчуватися. Мінімальна сума таких платежів буде складати 146 грн без урахування комісії банку в якому проводяться такі платежі. Максимальна сума буде залежати від кількості майна, що купляється та кількості осіб продавців (у випадку належності об’єкта одночасно декільком особам).

Адміністративний збірАдміністративний збір за державну реєстрацію права власності

Адміністративний збір за державну реєстрацію права власності покупця є диференційованим та залежить від строків проведення державної реєстрації права власності.

Зазначені строки та суми враховуються при розрахуванні розміру адміністративного збору при державній реєстрації прав за результатом вчинення нотаріальної дії.

Таблиця розміру адміністративного збору

Вид реєстраційної дії та строк (згідно ст.ст. 19, 34 Закон) Розмір АЗ (на 01 січня 2016 року мінімальна з/плата складає 1378,00 грн.) Сума АЗ (грн.) з урахуванням округлення до найближчих десяти гривень

за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс)

 

у строк, що не перевищує

5 робочих днів

 

0,1 розміру мінімальної заробітної плати 140,00
60% 84,00
40% 56,00
 

у строк 2 робочі дні

 

 

1 мінімальна заробітна плата

1380,00
60% 828,00
40% 552,00
протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів

 

 

2 мінімальні заробітні плати

2760,00
60% 1656,00
40% 1104,00
протягом 2 годин, крім вихідних та святкових днів  

5 мінімальних заробітних плат

6890,00
60% 4134,00
40% 2756,00

за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс)

 

у строк, що не перевищує

5 робочих днів

0,1 розміру мінімальної заробітної плати  

140,00

 

у строк 2 робочі дні

1 мінімальна заробітна плата  

1380,00

протягом 24 годин,

крім вихідних та святкових днів

2 мінімальні заробітні плати  

2760,00

протягом 2 годин,

крім вихідних та святкових днів

 

5 мінімальних заробітних плат  

6890,00

Звільнення від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав

Згідно п. 4 ст. 34 Закону звільняються від сплати адміністративного збору під час проведення державної реєстрації речових прав:

  • фізичні та юридичні особи – під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному цим Законом;
  • громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  • громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали в зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення – не менше трьох років;
  • громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
  • інваліди Великої Вітчизняної війни, особи із числа учасників антитерористичної операції, яким надано статус інваліда війни або учасника бойових дій, та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
  • інваліди I та II груп;
  • Національний банк України;
  • органи державної влади, органи місцевого самоврядування;
  • інші особи за рішенням сільської, селищної, міської ради, виконавчий орган якої здійснює функції суб’єкта державної реєстрації прав

Плата за отримання інформації в паперовому вигляді про зареєстроване право покупця за результатом посвідченого договору купівлі-продажу становить 35 грн.

Згідно п. 3 ст. 34 Закону звільняються від плати за надання інформації з Державного реєстру прав у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом:

  • органи державної влади,
  • органи місцевого самоврядування,
  • суди,
  • органи прокуратури,
  • органи Служби безпеки України,
  • Національний банк України,
  • органи Національної поліції,
  • Національне антикорупційне бюро України,
  • Національне агентство з питань запобігання корупції.

Послуги за нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу сплачуються у приватних нотаріусів і залежать від домовленості сторін.

Кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права Національного університету «Одеська юридична академія», приватний нотаріус Комінтернівського району Одеської області, член Комісії з міжнародного співробітництва Нотаріальної палати України Орзіх Юрій Генадійович