Юридична консультація 61 Спадкування за заповітом

Спадкування за заповітомНещодавно на Юрист-блозі ми торкнулися теми спадкування, а саме порядку оформлення спадщини. А зовсім давно ми писали про спадкування за законом. І, напевно, питання спадкування не було б вислвітено повністю якби ми не написали матеріал про отримання спадщини за заповітом (спадкування за заповітом).

Що таке заповіт і хто його може скласти

Заповітом є особисте розпорядження особи на випадок своєї смерті.

Право на заповіт має особа з повною цивільною дієздатністю. Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

За загальним правилом повну цивільну дієздатність має особа, яка досягла вісімнадцяти років. Крім того, набути повну цивільну дієздатність можливо у випадку реєстрації шлюбу, укладенням трудового договору після досягнення шістнадцятирічного віку, запису особи матір’ю чи батьком дитини. У звязку з цим, повна цивільна дієздатність фізичної особи може підтверджуватись:

  • паспортом заповідача в тому числі з відміткою про шлюб у паспорт;
  • свідоцтвом про шлюб;
  • записом про те, що дана особа є матір’ю або батьком дитини, у свідоцтві про народження дитини;
  • рішенням органів опіки та піклування про надання повної цивільної дієздатності;
  • рішенням суду про надання повної цивільної дієздатності, тощо.

Однією з центральних практичних проблем посвідчення заповітів є відсутність у нотаріуса можливості встановити обсяг цивільної дієздатності повнолітньої фізичної особи. Проблема викликана відсутністю уніфікованого реєстру судових рішень про визнання осіб недієздатними та обмежено дієздатними. Тому навіть нотаріальне посвідчення заповіту аж ніяк не гарантує неможливості визнання його в подальшому недійсним внаслідок укладення його особою з недостатнім обсягом цивільної дієздатності.

Право на заповіт здійснюється особисто, а отже спадщина за заповітом через представника не може бути заповідана.

Читайте також:  Новели Закону України «Про електронну комерцію»

Хто може бути спадкоємцями для отримання спадщини за заповітом?

Заповідач сам може визначити кому він заповість своє майно, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних чи родинних відносин. Крім того, він може заповісти своє майно підприємству, установі, організації, територіальній громаді, іноземній державі або будь-яким іншим учасникам цивільних відносин. У своєму заповіті він може зазначити, що одна частина спадкового майна перейде, наприклад, до фізичної особи, а інша – до держави чи юридичної особи.

Особа, що заповідає, має право без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Проте, заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.Спадщина за заповітом

Обовязкова частина у спадщині

Обов’язкову частку у спадщині мають малолітні (до 14 років), неповнолітні (до 18 років), повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки. Зокрема, Конституційний суд України у своєму рішенні від 11 лютого 2014 року у справі № 1-1/2014 роз’яснив, що таке право, крім того, мають повнолітні діти спадкодавця, визнані інвалідами в установленому законом порядку, незалежно від групи інвалідності.

Вищевказані особи мають право на половину частки, яка б належала кожному з них у разі спадкування за законом, незалежно від змісту заповіту. Розмір обов’язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Що можна передати у спадщину за заповітом?

Заповідач є вільним у визначенні обсягу спадщини за заповітом. Він може охопити заповітом усе спадкове майно або його частину, має право заповісти спадщину у вигляді арифметичних спадкових часток (1/2, 2/3 тощо), так і конкретне майно (право власності на жилий будинок, автомобіль, права вимоги до боржника за конкретним договором тощо).

У разі охоплення заповітом лише частини спадщини, незаповідане майно перейде до спадкоємців за законом відповідно до правил черговості, а за їх відсутності — за заявою територіальної громади буде визнане відумерлим на підставі ст. 1277 ЦК. До спадкоємців за заповітом спадщина, не охоплена заповітом, перейти не може, навіть якщо інших спадкоємців (спадкоємців за законом) немає.

Читайте також:  Створити та зареєструвати благодійну організацію (фонд): покроковий алгоритм

Який порядок складення заповіту?

Законодавство встановлює чіткі вимоги до форми та змісту заповіту:

  • заповіт має бути складеним письмово;
  • заповіт має бути посвідченй нотаріально або особами, уповноваженими на те законом;
  • у заповіті має бути зазначено місце та час його складення;
  • заповіт повинен бути підписаний особисто заповідачем.

У деяких випадках на практиці для надання додаткової легітимності заповіту у випадку його підписання іншою особою замість заповідача нотаріус також запрошує не менш ніж двох свідків, які беруть участь у посвідченні.

Слід мати на увазі, що за законодавством присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов’язковою у таких випадках:

  • при посвідченні заповіту іншою посадовою, службовою особою, перелік яких наведений у ст. 1252 ЦК;
  • якщо заповідач не може через фізичні вади сам прочитати заповіт (абзац третій ч. 2 ст. 1248 ЦК).

Крім того, будь-який заповіт може бути посвідчений при свідках за бажанням заповідача (ч. 1 ст. 1253 ЦК).

Зміна та скасування заповіту

Заповідач має право у будь-який час скасувати заповіт чи скласти новий. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Заповідач має право у будь-який час внести до заповіту зміни. Скасування заповіту, внесення до нього змін провадяться заповідачем особисто.

Право на скасування та внесення змін до заповіту зберігається за заповідачем у будь-який час, за умови збереження у заповідача повної цивільної дієздатності.

На десерт відео для гарного настрою:

Звертайтесь за отриманням юридичної допомоги +38 (068) 628-70-90 

 

Оцініть, будь ласка, змістовність та корисність статті

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезды (3 голосів, середняя оцінка: 4,33 из 5)
Якщо стаття була корисна - ставте лайк та робіть репост:
Facebook
Twitter
Visit Us

Ваш комментарий

You have to agree to the comment policy.

© 2017 Юрист-блог // Дизайн и поддержка: GoodwinPress.ru

Запрошую приєднатися до Юрист-блогу у соцмережах: