Юридичні аспекти проведення щеплень в Україні

privivkaВ Україні давно поширюються дискусії щодо того, робити дітям щеплення чи ні.  Одні переконують, що кращого захисту від інфекцій, аніж вакцинація, нині не існує. Інші стверджують, що щеплення не захищають від хвороб, а лише завдають серйозного удару по імунітету дитини. В останні роки в Україні розгорнулась масова «антивакцинальна кампанія», прихильники якої  виступають проти вакцинації.

Дана стаття не містить медичних аспектів за чи проти вакцинації, а висвітлює правові механізми врегулювання питань проведення щеплень в Україні.

Якщо Ви вирішили віддавати дитину до дитячого садочка чи школи, а керівник одного із вказаних закладів відмовляється приймати дитину, можливо, нижчевикладена інформація буде корисною для Вас.

Нормативне врегулювання питання проведення щеплень в Україні

Вакцинація в Україні регулюється Законами України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та «Про захист населення від інфекційних хвороб». Стаття 12 останнього говорить, що профілактичні щеплення проводяться після медичного огляду особи в разі відсутності у неї відповідних медичних протипоказів. Дітям до 15 років та недієздатним особам профілактичні щеплення проводять за згодою їх об’єктивно інформованих батьків або інших законних представників. У випадку відмови від обов’язкових щеплень, лікар має право взяти у батьків відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови — засвідчити це актом у присутності свідків.

Статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та статтею 27 Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» передбачено, що обов’язковими профілактичними щепленнями в Україні визначаються наступні вакцинації: від туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюку, правцю та кору.

Виходячи із вимог ст. 15 Закону України «Про захист населення він інфекційних хвороб», дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.

Лише одна вищевказана законодавча стаття забороняє нещепленим дітям відвідувати дитячі установи, проте ряд інших Законів України, в тому числі Конституція України, яка має найвищу юридичну силу, установлює безумовне право на освіту для кожної дитини:

Конституція України, ст. 53:

«Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов’язковою, держава забезпечує доступність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних закладах».

Рішення Конституційного Суду України вiд 04.03.2004 № 5-рп/2004:

«Доступність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту означає, що нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права»

Закон України «Про охорону дитинства», ст. 19:

«Кожна дитина має право на освіту».

Закон України «Про загальну середню освіту»:

ст. 2: «Основними завданнями законодавства України про загальну середню освіту є забезпечення права громадян на доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти».

ст. 6: «Громадянам України незалежно від раси, кольору шкіри, особливостей інтелектуального, соціального і фізичного розвитку особистості, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак забезпечується доступність і безоплатність здобуття повної загальної середньої освіти у державних і комунальних навчальних закладах».

Закон України «Про дошкільну освіту»:

Ст. 2: «Основними завданнями законодавства України про дошкільну освіту є, зокрема, забезпечення права дитини на доступність і безоплатність здобуття дошкільної освіти».

Ст. 6: «Принципами дошкільної освіти є, у тому числі, доступність для кожного громадянина освітніх послуг, що надаються системою дошкільної освіти».

Закон України «Про освіту»:

Ст. 3:  «Громадяни  України  мають право на  безкоштовну  освіту    в  усіх державних навчальних закладах незалежно від статті раси,  світоглядних  переконань, стану здоров’я та інших обставин».

Ст. 6: «Оcновними принципами  освіти в Україні є доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою».

Висновки щодо обов’язковості проведення щеплень:

Таким чином, якщо керівник садочка чи школи відмовляється приймати на навчання дитину, що має дозвіл із поліклініки, він порушує чинне законодавство України і його дії є незаконними. Нікому не може бути відмовлено у праві на освіту, і держава має створити можливості для реалізації цього права.

У той час, коли навколо питання щеплення точаться суперечки, у Верховній Раді зареєстрований законопроект про скасування обов’язкових профілактичних щеплень для дітей. Відповідно до зазначеного документа, відправити дитину в школу чи дитячий садок в Україні можливо буде без вакцинації, тобто за батьками залишається вибір робити їхнім дітям щеплення чи ні. Правозахисники кажуть, що законопроект на часі, оскільки все більше сімей в Україні відмовляються від вакцинації.

Відправити заявку на отримання юридичної консультації

Читайте також:  Як повернути аванс від контрагента за договором [неочевидні положення законодавства про попередню оплату]
 

Оцініть змістовність та корисність статті

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезды (9 голосів, середняя оцінка: 4,89 из 5)

© 2017 Юрист-блог // Дизайн и поддержка: GoodwinPress.ru