fbpx

Вказана публікація є першою із серії, що стосуватимуться питання реалізації громадянами права на житло, зокрема його безоплатного отримання з державного та комунального фонду. В цих юридичних консультаціях ми також розглянемо  питання отримання службових житлових приміщень і особливості правового регулювання зазначених питань для військовослужбовців. А почнемо з постановки на квартирний облік.

Загальні положення законодавства щодо забезпечення житлом

Відповідно до ст. 47 Конституції України:

Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Вказані положення розкриваються, перш за все, в Житловому кодексі УРСР.

Абсолютно вірно, це нормативно-правовий акт, прийнятий ще у 1984 році з окремими змінами за часів незалежності. Ви тільки оцініть яка його редакція ще досі збережена:

В результаті перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції в нашій країні було створено необхідні передумови для розв’язання однієї з найважливіших соціальних проблем – задоволення потреби трудящих у житлі.

Втілюючи в життя ленінські ідеї побудови комуністичного суспільства і здійснюючи курс на підвищення матеріального та культурного рівня життя народу. Радянська держава послідовно реалізує розроблену Комуністичною партією програму житлового будівництва.

Так статтею 31 Житлового кодексу УРСР передбачено, що громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в установленому порядку.

Мова у вказаній статті йде лише про житло для постійного проживання та не стосується службових житлових приміщень.

Також зі змісту положень Житлового кодексу УРСР вбачається що для отримання житла особа повинна перебувати на квартирному обліку.

Таким чином для можливості (принаймні потенційної) отримати житло від держави або громади особа повинна:

  1. Потребувати поліпшення житлових умов.
  2. Перебувати на квартирному обліку.

Особи, що потребують поліпшення житлових умов

Перелік осіб, що потребують поліпшення житлових умов, визначено у ст. 34 Житлового кодексу та п. 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 № 470 (!!! це також один з ключових нормативно-правових документів, що регулює питання реалізації права на житло, зокрема, постановки на квартирний облік, надання житлових приміщень тощо).

До потребуючих належать наступні категорії осіб:

  • забезпечені жилою площею нижче за встановлений рівень. Такий рівень визначається виконавчими комітетами обласних рад, а в м. Києві та Севастополі – міськими радами. Для м. Києва, наприклад, особа вважається на належному рівні забезпеченою житловою площею, якщо на одну особу припадає 7,5 кв.м. житлової площі. Наявність зазначеної підстави визначаємо шляхом ділення житлової площі, на кількість спільно проживаючих та зареєстрованих у ньому осіб;
  • які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Належні санітарні і технічні вимоги, в першу чергу, передбачають, що проживання в житловому приміщенні не повинно завдавати шкоди здоров’ю. При цьому визнання будинку таким, що не відповідає зазначеним вимогам, здійснюється виконавчим комітетом відповідної ради;
  • які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв’язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї. Вичерпний перелік захворювань визначений наказом Міністерством охорони здоров’я УСРС від 08.02.1985 № 52;
  • які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;
  • які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;
  • які проживають у гуртожитках;
  • які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім’ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати). В цьому випадку варто враховувати положення Сімейного кодексу України, яким визначено, що права члена сім’ї має одинока особа.

Вказаний перелік є вичерпним.

Якщо особа підпадає хоча б під одну із вищезазначених підстав, то наступним кроком буде вирішення питання щодо постановки на квартирний облік (зарахування до числа осіб, що потребують поліпшення житлових умов).

Постановка на квартирний облік

Особа може встати на квартирний облік як за місцем проживання – тобто у відповідних радах, так і за місцем роботи, якщо підприємством, установою чи організацію, де працює особа, здійснюється квартирний облік.

Постановка на облік здійснюється всієї сім’ї.

Умови постановки (взяття) на квартирний облік

Для того, щоб особі встати на квартирний облік необхідно дотриматися певних вимог, умов та підтвердити певні факти щодо себе та членів сім’ї.

  1. Перш за все особа повинна документально підтвердити, що є такою, що потребує поліпшення житлових умов.
  2. Для взяття на квартирний облік особа повинна бути зареєстрована у населеному пункті, де вона ініціює відповідне питання. Єдиним виключенням з даного правила є взяття на облік за місцем роботи осіб, що проживають у приміській зоні. При цьому, такі особи повинні не менше 10 років пропрацювати на відповідному підприємстві.
  3. Особа повинна проживати останнім часом в населеному пункті визначену відповідним органом місцевого самоврядування кількість років. Слід зазначити, що в деяких містах, радами не встановлено мінімально необхідного терміну проживання для постановки на квартирний облік. Як наслідок в таких випадках особа може бути взята на квартирний облік без урахуванням строку останнього проживання у населеному пункті. В м. Києві такий строк становить 5 років – тобто особа повинна бути останні 5 років до моменту подачі документів для зарахування на квартирний облік зареєстрована у м. Києві. Виключенням з цього правила є зарахування особи до списку осіб, що забезпечуються житлом позачергово.
  4. Особа не повинна протягом останніх 5 років вчиняти будь-які дії, що мали наслідком погіршення своїх житлових умов. Такими діями розглядаються обміну займаного жилого приміщення на гірше, псування або руйнування приміщеня, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання жилого будинку. Аналіз правозастосовної практики свідчить, що в окремих випадках під діями щодо штучного погіршення житлових умов розглядають перереєстрацію на меншу площу, реєстрація інших осіб у приміщенні тощо. Проте зазначена позиція є дискусійною.

Трапляються такі випадки: сім’я перебуває на квартирному обліку як така, що забезпечена житловою площею на кожного члена сім’ї менше визначеного мінімального рівня житлової площі (для м. Києва 7,5 кв.м.). Проте згодом один з членів сім’ї перестає бути зареєстрований за цією адресою (наприклад, у випадку переїзду в інше житло, смерті тощо), у зв’язку з чим забезпеченість членів сім’ї, що залишилися проживати зростає, але не досягає рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею у населеному пункті (в м. Києві – 9 кв.м.). В цьому випадку особа має продовжувати перебувати на квартирному обліку до покращення своїх житлових умов до рівня середньої забезпеченості громадян житловою площею у населеному пункті на кожного з членів сім’ї.

Документи, що подаються для постановки на квартирний облік

Для постановки на квартирний облік особа подає заяву в довільній формі, яку підписує разом із членами сім’ї, які бажають бути зараховані на квартирний облік.

До заяви додаються наступні документи:

  • довідка про місце реєстрації і склад сім’ї, яка видається ЖЕКом або ОСББ. У вказаному документі обов’язково зазначаються адреса реєстрації, житлова площа житлового приміщення, особи, що зареєстровані у приміщенні;
  • довідка про перебування членів сім’ї на квартирному обліку за місцем роботи, а також у відповідній раді.

Якщо зарахування на облік пов’язана з певними обставинами (невідповідність приміщення санітарним чи технічним вимогами, захворювання члену сім’ї, тощо) до заяви також обов’язково додаються відповідні підтверджуючі документи.

Рішення за поданою заявою має бути прийнято у місячний термін.

Забезпечення житлом військовослужбовців та особливості постановки їх на квартирний облік

Основні підстави забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей закріплені в Законі України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.

Зокрема, статтею 12 Закону України визначено, що:

Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Підстави взяття на квартирний облік для військовослужбовців є такі ж самі, що і для всіх інших громадян.

Для постановки на квартирний облік військовослужбовець додатково подає такі документи:

  • витяг з наказу про призначення до військової частини;
  • витяг з послужного списку;
  • довідка про проходження військової служби;
  • довідка про склад сім’ї;
  • довідка з останнього місця військової служби про перебування військовослужбовця на квартирному обліку;
  • фотокопії паспортів військовослужбовця та всіх повнолітніх членів сім’ї, що бажають встати на квартирний облік; свідоцтва про народження неповнолітніх членів сім’ї, а також свідоцтва про шлюб.