Видача розписки за договором позики

Договір доручення та розпискаУ зазначеній публікації розглянемо проблемні питання розписки виданої за договором позики (позиковими зобов’язаннями, які виникли з договору), що укладено в усній формі.

Письмова та усна форми правочинів

Перш за все слід зазначити, що цивільне законодавство здавалося б встановлює вимоги щодо додержання письмової форми договору позики. Стаття 207 ЦК України передбачає випадки, у яких договір належить вчиняти у письмовій формі, зокрема:

  • правочини між юридичними особами;
  • правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 ЦК України;
  • правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 ЦК України;
  • інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Спеціальною нормою, яка доповнює названу статтю, а саме, частиною 1 ст. 1047 ЦК України встановлено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, — незалежно від суми.

Але як передбачено цивільним законодавством, недодержання форми правочину не тягне ніяких наслідків його дійсності. Так, у вичерпному переліку підстав визнання правочину недійсним, встановленим ст. 215 ЦК України, не згадується недотримання форми правочину. Проаналізувавши діюче законодавство, можна помітити, що при недодержанні форми недійсними є правочини лише у випадку, коли це прямо встановлено законом (нікчемний правочин).

Форма договору позики

Як показує практика, договори позики доволі часто укладаються в усній формі, і розписка є єдиним документом, який підтверджує наявність зобов’язання повернути борг зобов’язаної особи. Здавалося б з використанням такого простого буденного документу як розписка у позикових зобов’язаннях не можуть виникнути ніякі спірні питання, але дуже часто у суддів при винесенні рішення часто виникають різні погляди щодо них, навіть, такі, які суперечать одне одному.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

В науковій літературі присвяченій українському діловому мовленню розписка визначається як письмове підтвердження певної дії, яка мала місце, — передачі й отримання документів, товарів, грошей, матеріальних цінностей. Також, вбачаються наступні обов’язкові реквізити розписки: прізвище, ім’я, по батькові та посада того, хто дає розписку; посада, прізвище, ім’я та по батькові того, кому її дають; у чому конкретно дано розписку (обов’язково слід зазначити точне найменування матеріальних цінностей, предметів); дата й підпис того, хто отримує цінності. У випадках, коли передаються суми грошей, у розписці вказують адресу, номер і серію паспорта того, хто їх одержує. Грошові суми пишуться словами, а в дужках – цифрами.

Читайте також:  Що приніс нам Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»?

В більшості випадків судді розходяться в думках з приводу належності розписки у випадках, коли надання боржником розписки кредитору за договором позики не співпадає у часі з фактичною передачею коштів (це пов’язано з тим, що договір позики є реальним, тобто зобов’язання виникає з моменту передачі грошей, або інших речей визначених родовими ознаками), коли не зазначені підстави отримання коштів. Зокрема, таке часто відбувається при заміні різноманітних боргових зобов’язань позиковими зобов’язаннями – новації боргу у позикове зобов’язання.

Відповідно до ст. 604 ЦК України, зобов’язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими ж сторонами (новація). В. силу припису ст. 1053 ЦК України,  за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов’язанням. Заміна боргу позиковим зобов’язанням провадиться з додержанням вимог про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики (стаття 1047  ЦК України).Розписка

Позиція судів

У випадках спору, з приводу підтвердження розпискою наявності позикових зобов’язань, необхідно керуватися наступними висновками, до яких дійшли судді при винесені окремих рішень.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 14 вересня 2011 р. у справі № 6-2517св10 винесла рішення, враховуючи, що розписка є саме підтвердженням укладення договору, а останній є укладеним з моменту передачі грошей, і що розписка сама по собі є  підтвердженням передачі грошей та укладення договору позики. Зазначена в розписці дата вказує лише на день її складання, який може не співпадати з моментом передачі грошей.

В Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі № 6-63цс13, було встановлено, що за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей. Також, стверджувалось, що досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

До подібного висновку дійшла Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у Постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1967цс15. Так, за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми. Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов’язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов’язанням їх повернення та дати отримання коштів [2].

Читайте також:  Юридична консультація 54 Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві

Висновки

Враховуючи наведенні твердження, можна прийти до наступних висновків.

По-перше, коли розписка підтверджує наявність позикового зобов’язання, вона може бути переданою боржником кредитору у будь-який час після передання грошей, оскільки нею підтверджується наявність боргового зобов’язання. Твердження, що розписка видається в момент передачі предмету об’єктом позики є хибним.

По-друге, окрім вимог встановлених правилами українського ділового мовлення, в розписці повинні вказуватися підстави отримання предмету договору та умови договору позики. Це зумовлено тим, що договори позики часто укладаються в усній формі, розписка являється єдиним документом, який підтверджує факт укладення договору. Саме в ній вказуються умови договору позики (наприклад, позика надається під проценти чи ні, термін до якого слід повернути борг тощо). Відсутність в розписці відомостей про обов’язок боржника повернути борг позбавляє права кредитора захистити свої цивільні права, оскільки, в такому випадку, відсутні докази сплати.

По-третє, у випадках новації боргу у позикове зобов’язання, в розписці повинно зазначатись первісне зобов’язання. Так, за відсутності відомостей в розписці про первісне зобов’язання, не можливо довести наявність новації. Але це не позбавляє кредитора права подати позов про стягнення заборгованості за позиковим зобов’язанням, не обґрунтовуючи його виникнення шляхом новації.

Завальнюк Сергій Володимирович к.ю.н., доцент кафедри цивільного права Національного університету «Одеська юридична академія»

Якщо стаття була корисна - ставте лайк та робіть репост:
Facebook
Twitter
Visit Us

 

Мені приємно, що Ви дочитали статтю до самого кінця. Прошу зволікти ще одну секундочку та оцінити корисніть інформації. Завчасно дякую!

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезды (6 голосів, середняя оцінка: 5,00 из 5)

Якщо у Вас є невелике питання по суті статті - залишайте його у коментарях, та отримуйте компетентну відповідь.
Якщо Вам необхідна моя повноцінна юридична допомога у сімейних, житлових, спадкових, договірних, інших цивільних питаннях (як правило в межах м. Києва та Київської області) ДЗВОНІТЬ мені у робочі дні з 9-00 до 19-00 за телефонами: +38 096 961 51 55 або +38 095 431 19 91. 

Ваш комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2017 Юрист-блог // Дизайн и поддержка: GoodwinPress.ru

Запрошую приєднатися до Юрист-блогу у соцмережах: