Як повернути аванс від контрагента за договором [неочевидні положення законодавства про попередню оплату]

Вернуть аванс за договоромПрактика попередньої оплати (авансування) є широко поширеною в договірних відносинах, будь то виконання робіт, надання послуг або поставка товару.

В цій публікації ми хотіли би детально проаналізувати можливість стягнення штрафних санкцій, інфляційних коштів, процентів за користування грошима, тощо у випадку несвоєчасного повернення боржником нереалізованого авансу. І найголовніше, наприкінці публікації ми визначимо, які умови має містити договір, що передбачає попередню оплату, для того щоб у разі неналежного його виконання можна було стягнути з контрагента як суму попередньої оплати, так і штрафні санкції та інші компенсаційні виплати.

Загальні положення про аванс

За загальним правилом, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення авансу.

З сумою авансу наче все зрозуміло: вимагаємо повернення – нам його повертають, а якщо не повертають – стягуємо в судовому порядку.

А чи підлягає ця сума коригуванню на індекс інфляції, а чи можна вимагати сплати 3% річних або штрафних санкцій?

Вказане питання є абсолютно логічним, оскільки з часом гроші знецінилися. І звичайно хочеться отримати ще й відповідну компенсацію.

Індексація та 3% річних

Найперше, що спадає на думку, це стягнути з контрагента суму з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних. Треба лише вирішити, з якого періоду почати нараховувати: з моменту передачі контрагенту авансу, чи з моменту надходження вимоги про його повернення, чи може з моменту коли контрагент повинен був виконати зобов’язання.

Звертаємося з цих питань до законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже вказаною статтею передбачена можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення виконання саме грошового зобов’язання.

Але чи є зобов’язання щодо повернення авансу (грошової суми, сплаченої в якості попередньої оплати), грошовим зобов’язанням?

Аналізуючи логіку судів можна дійти висновку, що грошовим зобов’язанням є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов’язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Читайте також:  Створити та зареєструвати благодійну організацію (фонд): покроковий алгоритм

Грошовим слід вважати будь-яке зобов’язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов’язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

До речі і до 2014 року судова практика з цих питань також не була однозначною. І різні суди абсолютно по різному застосовували статтю 625 Цивільного кодексу України.

Привести в єдине русло це питання спробував Вищий господарський суд України (інформаційний лист від 20.10.2015 № 01-06/1837/15), а крапку поставив Верховний Суд України у постанові від 01 липня 2015 року (справа № 3-357гс15).

Так було зроблено висновок про те, що стягнення авансу з відповідача за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов’язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов’язань, а з інших підстав – повернення сплаченого авансу за непоставлений товар.

У зв’язку з цим за своєю суттю обов’язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов’язання в розумінні статті 625 ЦК України.

Отже сума сплачена в якості авансу, що згодом повертається в силу певних причин, не індексується і 3 % на неї не нараховуються.

Проценти за користування чужими коштами

Також звертає на себе стаття 536 Цивільного кодексу України відповідно до якої:

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

На можливість застосування вказаної статті вказують положення ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України:

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов’язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Окремо слід зазначити, що наведене положення стосується договорів поставки. При цьому норми Цивільного кодексу України, які регулюють відносини щодо договорів підряду та виконання послуг, таких вимог не містять. А тому, на нашу думку, застосування до договорів підряду або послуг вищезазначеного положення можливо через аналогію закону.

Враховуючи відсутність на сьогодні в будь-яких нормативно-правових актах України визначеного розміру проценту за користування чужими грошовими коштами, при поверненні авансу нарахування процентів може бути здійснено лише у випадку, якщо зазначене передбачено умовами договору.

Читайте також:  Юридична консультація 52 Юридичні аспекти проведення щеплень в Україні

Тобто якщо в договорі про це нічого не “сказано” – то і процентів багато не отримаєш.

Штрафні санкції

Не варто плутати штрафні санкції за невиконання основного зобов’язання (непоставка товару, невиконання робіт, ненадання послуг або несвоєчасна поставка, виконання, надання), а також штрафні санкції за неповернення завдатку.

Якщо договір прямо не містить положень про застосування штрафних санкцій за неповернення або несвоєчасне повернення завдатку, то і штрафні санкції застосувати за вказані порушення не вбачається можливим.

Умови, які повинен містити договір з положенням про попередню оплату

Перед тим як навести конкретні пропозиції щодо необхідних умов договорів із попередньою оплатою, хочемо ще раз звернути увагу на необхідність детального та глибокого аналізу кожного пункту договору. Юридичний аналіз договору юристом, що спеціалізується у вказаній сфері, допоможе запобігти конфліктним ситуаціям, максимально унеможливить судові тяжби, а у разі необхідності звернення до суду – сприятиме досягненню необхідного результату.

І тепер у якості висновку наведемо положення, які має містити договір з умовами про попередню оплату:

  1. Договір, в якому прописана умова про авансування, обов’язково має містити положення про призначення такого авансу, а також обов’язок контрагента щодо його цільового використання. Доцільно визначити форму звітування за використання авансу.
  2. Договір має містити чітке положення про повернення авансу у випадку невикористання його за цільовим призначенням або неможливості в цілому виконати зобов’язання. Також необхідно чітко визначити строк, протягом якого сума попередньої оплати має бути повернута у разі настання визначених у договорі несприятливих обставин.
  3. Враховуючи положення ст. 536 Цивільного кодексу України у договорі має бути встановлений розмір процентів за користування контрагентом коштами, наданими у якості попередньої оплати, у випадку їх несвоєчасного використання/повернення.
  4. У договорі необхідно визначити розмір штрафних санкцій (наприклад, пеня за кожен день прострочення) у випадку несвоєчасного повернення авансу. Вказаний вид відповідальності встановлюється незалежно від відповідальності за невиконання/неналежне виконання основного зобов’язання.

Звертайтесь за отриманням юридичної допомоги +38 (068) 628-70-90 

 

Оцініть, будь ласка, змістовність та корисність статті

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезды (4 голосів, середняя оцінка: 5,00 из 5)
Якщо стаття була корисна - ставте лайк та робіть репост:
Facebook
Twitter
Visit Us

Ваш комментарий

You have to agree to the comment policy.

© 2017 Юрист-блог // Дизайн и поддержка: GoodwinPress.ru

Запрошую приєднатися до Юрист-блогу у соцмережах: