Як підтвердити підприємцям настання форс-мажору в результаті проведення АТО

uchasnik-boyovih-diy

В окремих випадках настання форс-мажорних обставин призводить до неможливості виконання підприємцями, а також іншим суб’єктами господарювання своїх договірних обов’язків. Правильне посилання на форс-мажорні обставини, а також підтвердження таких обставин дозволяє обґрунтовано невиконувати договірні зобов’язання та при цьому не підпадати під дію штрафних санкцій чи нести іншу господарську відповідальність.

Поняття форс-мажору (форс-мажорних обставин)

Законодавство України не містить загально прийнятого визначення “форс-мажору”.

При цьому, системне тлумачення окремих положень нормативних актів, усталена ділова практика, а також висловлені судами позиції дозволяють все ж таки дійти суті вказаного поняття.

Так, ст. 617 Цивільного кодексу України визначено, що сторона звільняється від відповідальності, якщо доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Частиною 4 ст. 219 Господарського кодексу України передбачено, що сторони мають право визначити перелік обставин, з настанням яких сторона, що підпала під їх дію, звільняється від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань, а також порядок засвідчення такого факту.

Частим в судовій та діловій практиці є також посилання на ст. 79 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року. Вказаною статтею визначено:

Сторона не несе відповідальності за невиконання будь-якого із своїх зобов’язань, якщо доведе, що воно було викликане перешкодою поза її контролем і що від неї нерозумно було очікувати прийняття до уваги цієї перешкоди під час укладення договору або уникнення чи подолання цієї перешкоди чи її наслідків.

Також цікавою вбачається позиція Вищого господарського суду України (лист від 09.09.2001 № 01-2.2/279), яка проводить чітке розмежування форс-мажорних обставин та обставин непереборної сили: до форс-мажорних обставин належать події суспільної життєдіяльності, які виникають внаслідок свідомих дій особи або за їх участю, водночас, які знаходяться поза межами її зобов’язань. Натомість, до непереборної сили слід відносити стихійні природні явища.

Таким чином аналіз наведених актів дозволяє вважати, що форс-мажорні обставини (або обставини непереборної сили) повинні характеризуються такими ознаками (одночасно):

  • це обставини, які виникли внаслідок свідомих дій осіб, або є подіями суспільної життєдіяльності (наприклад, воєнні дії, загальна військова мобілізація, акти тероризму, масові заворушення, дії іноземного ворога, епідемії тощо); виникли внаслідок дій органів державної влади (прийняття у встановленій формі рішень про ембарго, закриття морських проток тощо); стихійні природні явища (наприклад, урагани, повінь, ожеледь);
  • вказані обставини на момент виникнення договірних відносин не існували або не мали прямий вплив на сторін, що вступають в договірні відносини;
  • сторони не могли передбачати, що вказані обставини в подальшому можуть вплинути на виконання зобов’язань за договором;
  • після виникнення таких обставин сторони не можуть тимчасово виконувати свої обов’язки у зв’язку з прямим впливом таких обставин.

Слід взяти до уваги, що перелік таких обставин ніде не визначений, а тому не є вичерпний. При цьому, відповідно до ст. 219 Господарського кодексу України сторони можуть як підставу звільнення від господарської відповідальності зазначити й таку обставину, яка і не буде вважатися форс-мажорною відповідно до наведених вище ознак.

В той же час, форс-мажорні обставини як підстава звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань враховуючи положення ст. 617 Цивільного кодексу України не завжди повинні бути прямо передбачені в договорі.

Проте в будь якому разі виникнення і вплив таких обставин необхідно доводити.

Які обставини не вважаються форс-мажором

Не вважаються форс-мажорними обставинами:

  • фінансова та економічна криза;
  • дефолт;
  • зміна офіційного та комерційного курсу валют;
  • порушення зобов’язань контрагентом;
  • відсутність товарів на ринку;
  • відсутність коштів для виконання зобов’язання.

Правовий режим антитерористичної операції та її зв’язок з форс-мажором

На сьогодні відповідно до рішення Президента України на Сході Країни проходить антитерористична операція, метою якої є запобігання та припинення терористичної діяльності.

Правовий режим антитерористичної операції визначається Законом України “Про боротьбу з тероризмом”.

Сама терористична діяльність передбачає собою застосування зброї, вчинення вибухів, підпалів, створення небезпеки життю і здоров’ю людей, заподіяння значної матеріальної шкоди, провокацію воєнного конфлікту тощо.

Виникнення вказаних обставин може бути підставою визнавати їх форс-мажорними із застосуванням до договірних відносин відповідних правових наслідків.

Порядок підтвердження форс-мажорних обставин, що виникли внаслідок АТО

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини в зоні АТО є сертифікат Торгово-промислової палати України .

Торгівельно-промисловою палатою України (ТПП) прийнято відповідний регламент № 40 від 15.07.2014, яким визначено порядок засвідчення ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та видачі відповідного сертифікату.

Для отримання вказаного сертифікату керівник підприємства, іншого суб’єкта господарювання звертається із відповідною заявою до ТПП.

Заява про засвідчення форс-мажорних обставин повинна містити:

  • посилання на зобов’язання заявника відповідно до договору, контракту, угоди тощо, строк виконання якого настав або може настати в найближчому майбутньому і не може бути виконаний у зв’язку з форс-мажорними обставинами;
  • форс-мажорні обставини, що на думку заявника унеможливлюють виконання зобов’язань, початок їх виникнення та термін дії.

Крім цього у разі наявності інформації необхідно зазначити про домовленість між сторонами або пряму вказівку нормативно-правового акту про обставини, що звільняють сторони від відповідальності (наприклад, в договорах досить часто прописують розділ про форс-мажор).

До заяви додаються:

  • завірена копія договору з усіма доповненнями і додатками;
  • дані про обсяг виконаних зобов’язань, зокрема зазначається обсяг зобов’язань, що не може бути виконаний через настання форс-мажорних обставин;
  • документ про повідомлення іншої сторони за договором про форс-мажор;
  • оригінали документів компетентних державних органів, що підтверджують сам факт настання обставин, на які посилається заявник. Так, що стосується АТО, таким документом може бути відповідний лист Інформаційного центру АТО, Штабу АТЦ при СБУ, безпосередньо Служби безпеки України про проведення на певній території антитерористичної операції.

В десятиденний термін ТПП або її регіональний орган видає відповідне свідоцтво.

ВАЖЛИВО!

Відповідно до положень вказаного регламенту, тягар доказування виникнення форс-мажорних обставин лежить на заявнику.

Враховуючи вказане, заявник для прийняття рішення ТПП повинен обов’язково надати (навести) необхідні докази про те, що обставини є винятковими та знаходяться за межами впливу сторін, такі обставини заявник не міг передбачити за жодних обставин, вони неминуче впливають на договірні зобов’язання, і найголовніше – підтвердити наявність причинно-наслідкового зв’язку, а саме, що саме вказані обставини унеможливлюють виконання конкретних договірних зобов’язань.

Ми спробували освітити найголовніші моменти щодо порядку підтвердження форс-мажорних обставин, зокрема в ході проведення на Сході Країни АТО. Хоча звісно, порядок має чимало особливостей в залежності від конкретних обставин.

Відправити заявку на отримання юридичної консультації

Читайте також:  Україна: Юридичні акценти. Грудень 2016
 

Оцініть змістовність та корисність статті

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезды (Ще не оцінювали)

© 2017 Юрист-блог // Дизайн и поддержка: GoodwinPress.ru