Встановлення неповного робочого дня для вагітних жінок, жінок, що мають дітей, а також інших категорій працівників

Встановлення неповного робочого дняОкремі категорії осіб, що працюють за трудовим договором, мають окремі додаткові преференції у зв’язку з їх соціальним статусом. Зокрема, вагітні жінки та жінки, що мають дітей мають право на встановлення неповного робочого дня. Інші категорії працівників можуть набути такі пільги лише за згодою з роботодавцем.

Випадки встановлення неповного робочого дня

Згідно зі ст. 56 Кодексу законів про працю України на просьбу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Зазначені пільги також поширюються також на батьків, що виховують дітей без матері або якщо матір тривалий час перебуває у лікувальному закладі, а також на опікунів, піклувальників та прийомних батьків дитини.

Іншим категоріям працівників неповний робочий час при прийнятті на роботу, або згодом може встановлюватися лише за взаємною згодою роботодавця та працівника.

Слід зазначити, що відповідно до роз’яснення Мінсоцполітики (лист від 29.08.2012 № 318/13/116-12) норма статті 56 КЗпП не обмежує права сторін трудового договору на визначення тривалості неповного робочого часу. Тому тривалість робочого дня (тижня) має встановлюватися за угодою між працівником і роботодавцем.

Порядок встановлення неповного робочого часу

Неповний робочий час може встановлюватися шляхом:

  • зменшення тривалості щоденної роботи (наприклад, по 4 години щодня);
  • зменшення кількості днів роботи протягом тижня (3 дні по 8 годин);
  • одночасного зменшення кількості годин роботи упродовж дня і кількості робочих днів упродовж тижня (3 дні на тиждень по 5 годин).

Перш за все встановлення неповного робочого часу може здійснюватися за ініціативою працівника. Якщо працівник належить до однієї з категорій осіб, визначених у ст. 56 КЗпП, то вказане прохання для роботодавця є безумовним, іншими словами роботодавець не може відмовити працівнику у встановленні неповного робочого дня або тижня.

Читайте також:  Как заплатить море штрафных санкций за несоблюдение всего одного положения трудового законодательства [следует знать каждому предпринимателю]

Також працівник може ініціювати питання про встановлення неповного робочого часу і випадках, коли до зазначених вище категорій він не належить, зокрема, при прийнятті на роботу або вже в її процесі. Проте в даному задоволення заяви повністю залежить від рішення власника, оскільки надання такої пільги у вказаному випадку не може розглядатися як обов’язкове.

Крім того ініціатива про встановлення неповного робочого дня може виходити і від самого роботодавця.

Проте в цьому випадку роботодавець не має беззаперечного права на встановлення працівнику неповного робочого тижня. Зазначене пов’язане із тим, що ініціювання таких змін роботодавцем повинно розглядатися як зміна істотних умов праці, оскільки має наслідком скорочення робочого дня, а також зменшення розміру заробітної плати.

При цьому, Пленум Верховного Суду України зазначив, що зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці, зокрема раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо.

В цьому випадку відповідно до вимог КЗпП працівник повинен бути попереджений про зміну істотних умов праці, зокрема встановлення неповного робочого дня, за два місяці.

Правові наслідки встановлення неповного робочого часу

Встановлення неповного робочого часу не призводить до обмеження будь-яких трудових прав працівника, зокрема, прав на відпочинок, включаючи вихідні дні, відпустки, гарантій та компенсацій, встановлених Кодексом законів про працю.

При цьому, оплата здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або виробітку.

Відмова власника у встановленні неповного робочого дня

Враховуючи наведене, жінка, що є вагітною, або яка має дитину віком до чотирнадцяти років чи дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, має безумовне право вимагати встановлення для неї неповного робочого дня (тижня).

У випадку наявності вказаного прохання, яке оформлене та подано відповідно до законодавства, відмову власника у її реалізації слід вважати незаконною.

Встановлення неповного робочого дня

Документальне оформлення

Зразок заяви на неповний робочий день

Законодавством України не встановлено обов’язкової форми для заяви про встановлення неповного робочого дня. Тому така заява може бути написана у довільній формі.

Читайте також:  Как заплатить море штрафных санкций за несоблюдение всего одного положения трудового законодательства [следует знать каждому предпринимателю]

Зразок:

Директору ТОВ “Рога і копита” Іванову І.І. Петрової Анни Петрівни; адреса проживання: м. Київ, вул. Хрещатик, 1, кв.1

Заява

Відповідно до статті 56 Кодексу законів про працю України та враховуючи, що (вказується причина) маю дитину Петрову Катерину Іванівну віком 10 років (копія свідоцтва додається), прошу встановити мені неповний робочий день з 8-00 до 17-00 на посаді головного бухгалтера, починаючи з 1 квітня 2015 року.

Додаток: за текстом, на 1 арк.

30 березня 2015 року підпис Петрова А.П.

Зразок наказу про встановлення неповного робочого часу

Про встановлення неповного робочого дня роботодавцем видається відповідний наказ.

Зразок:

ТОВ “Рога і копита”

Наказ № ___

м. Київ                                                                                                                                  31 березня 2015 року

Відповідно до ст. 56 Кодексу законів про працю, а також враховуючи заяву Петрової А.П. від 30.03.2015 (реєстр. № …) щодо встановлення неповного робочого часу у зв’язку з наявністю дитини віком до 14 років,

НАКАЗУЮ:

  1. Встановити головному бухгалтеру Петровій А.П. неповний робочий час (шляхом зменшення робочого дня) з 9-00 до 17-00 з понеділка по п’ятницю з 1 квітня 2015 року (або якщо працівник не просить конкретної дати, то з моменту видання наказу) і до досягнення дитиною 14 років (до __ . __. _____ р.).
  2. Нарахування заробітної плати Петровій А.П. здійснювати пропорційно відпрацьованому часу.
  3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника відділу кадрів Квашу І.І.

Директор ТОВ “Рога і копита”                               підпис            Іванов І.І.

З наказом ознайомлена, зауважень та заперечення відсутні

Головний бухгалтер ТОВ “Рога і копита”             підпис            Петрова А.П.

У випадках після видання наказу і до моменту припинення обставин, що були підставою для встановлення неповного робочого часу, працівник має право подати заяву про встановлення повного робочого часу. У зв’язку з цим власник вносить зміни у відповідний наказ (або його скасовуює).

Відправити заявку на отримання юридичної консультації

 

Оцініть змістовність та корисність статті

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезды (9 голосів, середняя оцінка: 4,22 из 5)

© 2017 Юрист-блог // Дизайн и поддержка: GoodwinPress.ru