Юридична консультація 68 Порядок надання житла для постійного проживання з державного або комунального фонду

Надання житлаУ одній з попередніх публікацій ми вже розглядали питання постановки на квартирний облік, яка є необхідною передумовою для отримання житла для постійного проживання із державного або комунального фонду.

У зазначеній статті проаналізуємо порядок надання житла для постійного проживання. Також розглянемо особливості правового регулювання вказаного питання для військовослужбовців.

Також читайте про порядок отримання службового житла.

Надання житла для постійного проживання

Забезпечення житлом для постійного проживання здійснюється:

  1. Лише осіб, що перебувають на квартирному обліку. Виключеннями з цього правила є надання житла особам, які включені до списків осіб, що позачергово забезпечуються житлом; одному з наймачів у разі звільненні площі іншим з наймачем, що спільно проживали в одній квартирі; надання житла у зв’язку з капітальним ремонтом жилого будинку (в тому числі у разі неможливості завершення капітального ремонту); у разі знесення будинку або загрози його обвалу; у разі виселення з житлового приміщення, коли законодавством передбачено обов’язкове надання житла при такому виселенні.
  2. В порядку черговості, тобто з урахування дати постановки на облік. Громадянам, що одночасно перебувають на квартирному обліку у відповідному органі місцевого самоврядування і за місцем роботи, житлове приміщення надається там, де раніше підійшла черга. При цьому, за іншим місцем перебування на квартирному обліку особа знімається з квартирної черги, як така, що поліпшила свої житлові умови.

Розмір житлового приміщення, що надається для постійного проживання

Житло, що надається, не повинно бути більше норми жилої площі на одну особу, яка відповідно до ст. 47 Житлового кодексу УРСР становить 13,65 кв.м. Водночас, житло має надаватися не менше рівня середньої забезпеченості громадян у відповідному населеному пункті. Так, відповідно до п. 2 постанови виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів і президії Київської міської ради профспілок “Про порядок застосування у м. Києві “Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР” рівень середньої забезпеченості громадян у м. Києві становить 9 кв.м. на одну особу. В інших населенних пунктах такий рівень є, як правило, меншим.

Отже одна особа (для приклада розглядаємо м. Київ) може отримати житлове приміщення, що має житлову площу від 9 кв.м. до 13,65 кв.м., дві особи – від 18 кв.м. до 27,3 кв.м., три особи – від 27 кв.м. до 40,95 кв.м. тощо.

Перевищення при наданні житла

При цьому, законодавством передбачені випадки, коли допускається перевищення при наданні житлової площі.

Читайте також:  Службові житлові приміщення: поняття, правовий статус, порядок надання.

Житло може надаватися з перевищенням:

  • якщо приміщення є однокімнатною квартирою;
  • якщо житло надається особам, що є різними за статтю. Вказане правило стосується лише випадків, коли особи є старшими за 9 років і при цьому не є подружжям. Подружжю може бути надана з перевищенням лише однокімнатна квартира.

Зменшення житлової площі при наданні житла

Статтею 48 Житлового кодексу УРСР визначено:

При наданні житлового приміщення враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки. При передачі громадянам житла, яке перебуває у їх приватній власності, органу, який здійснює поліпшення житлових умов, вони мають право на одержання житла у межах встановленої норми жилої площі.

Зі змісту статті вбачається, що розмір житлової площі, що перебуває на праві приватної власності, має враховуватися незалежно від підстав набуття (приватизація, договори дарування, купівлі-продажу тощо).

Приклад

Особа проживає у двокімнатній квартирі житловою площею 25 кв.м., що приватизована на 5 осіб в рівних частинах, в тому числі і на таку особу. При цьому, вона перебуває на квартирному обліку складом сім’ї 3 особи (інші члени сім’ї на праві приватної власності житла не мають).

Розмір житла, що може бути наданий цій сім’ї, розраховується таким чином:

  • максимальна житлова площа, що може бути надана трьом особам: 3 ос.*13,65 кв.м./ос.=40,95 кв.м.;
  • мінімальна житлова площа, що може бути надана трьом особам: 3 ос.*9 кв.м./ос.=27 кв.м.;
  • віднімаємо від зазначених показників житлову площу, що перебуває у приватній власності (в нашому випадку 5 кв.м.). В результаті отримуємо, що особі у вказаному випадку на склад сім’ї може бути надано приміщення житловою площею від 22 кв.м. і до 35,95 кв.м.

Також окремо слід звернути увагу на ситуацію, коли особа вже отримувала із державного (комунального) житлового фонду житло для постійного проживання, приватизувала його, а згодом відчужила його і після вказаних дій знову перебуває на квартирному обліку. В цьому випадку, на нашу думку, враховуючи загальний контекст ст. 48 Житлового кодексу УРСР, житло, що перебувало у приватній власності в результаті приватизації, але на момент отримання житла відчужене, має також враховуватись в ході надання житла. Положення ст. 48 Житлового кодексу УРСР підлягають поширювальному тлумаченню і випадках, коли приватизація здійснюється на третіх осіб.

Надання житла безоплатно

Особливо складними на практиці при забезпечені житлом є ситуації, коли є підстави, як для збільшення, так і для зменшення житлової площі. На даний час усталеної судової практики із зазначеного питання немає. При цьому, якщо дивитись суто формально, то норми щодо можливості надання житла з перевищенням мають пріоритет. В той же час мають з’ясовуватися питання можливості залишення проживання одного або декількох членів сім’ї за місцем знаходження житла, що перебуває на праві власності.

Читайте також:  Захист прав наймодавця при розірванні договору найму (оренди) житла [як розірвати договір оренди житла наймодавцю?]

Вимоги до житлового приміщення

Відповідно до житлового законодавства житло, що надається для заселення, повинно відповідати санітарним і технічним вимогам, а також благоустроєне відповідно до умов населеного пункту.

Санітарні та технічні вимоги перш за все передбачають умови, за яких можливе проживання людини без шкоди для її здоров’я. Благоустроєне житлове приміщення повинно бути обладнане необхідними комунальними зручностями, зокрема, водопроводом, каналізацією, опаленням тощо.

Особливості надання житлових приміщень військовослужбовцям

Правовою підставою для забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців є стаття 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, відповідно до якої:

Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Вказаною статтею передбачено, що забезпечення військовослужбовців житловими приміщенням здійснюється лише у випадку наявності у них вислуги на військовій службі 20 і більше років один раз протягом усього проходження військової служби.

Фактично вимога щодо забезпечення житлом один раз протягом усього часу проходження служби конкретизує вимоги ст. 48 Житлового кодексу УРСР, якою визначено, що при наданні житлового приміщення враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян.

При цьому поліпшення житлових умов військовослужбовцем за умов повернення попередньо наданого житлового приміщення не може розглядатися як повторне забезпечення житлом.

Якщо стаття була корисна - ставте лайк та робіть репост:
Facebook
Twitter
Visit Us

 

Мені приємно, що Ви дочитали статтю до самого кінця. Прошу зволікти ще одну секундочку та оцінити корисніть інформації. Завчасно дякую!

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезды (4 голосів, середняя оцінка: 5,00 из 5)

Якщо у Вас є невелике питання по суті статті - залишайте його у коментарях, та отримуйте компетентну відповідь.
Якщо Вам необхідна моя повноцінна юридична допомога у сімейних, житлових, спадкових, договірних, інших цивільних питаннях (як правило в межах м. Києва та Київської області) ДЗВОНІТЬ мені у робочі дні з 9-00 до 19-00 за телефонами: +38 096 961 51 55 або +38 095 431 19 91. 

Ваш комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2017 Юрист-блог // Дизайн и поддержка: GoodwinPress.ru

Запрошую приєднатися до Юрист-блогу у соцмережах: