fbpx

Декларування допомоги по народженню дитиниРозбудова в Україні сучасного демократичного суспільства, її прагнення інтегруватись в Європейський Союз стикаються з багатьма перепонами, серед яких внутрішньополітична нестабільність, підвищення рівня інфляції та безробіття, високий рівень корупції та відповідно зниження довіри громадян до влади.

Одним з найбільш ефективних методів профілактики корупції в державній сфері є посилення заходів фінансового та іншого контролю осіб, уповноважених на виконання державних та інших, прирівняних до них функцій. Одним із дієвих заходів фінансового контролю є подання декларацій про доходи та майно державних посадових осіб.

Загальні засади декларування

Зважаючи на розвиток інформаційного суспільства, розповсюдженою світовою практикою є подання декларацій за допомогою спеціальних електронних сервісів, через що вони отримали назву е-декларацій. Даний крок покликаний підвищити прозорість та довіру громадян до політичного керівництва за допомогою оприлюднення інформації про активи політичних діячів і державних службовців.

Так, Верховною Радою України 14.10.2014 року прийнято Закон України «Про запобігання корупції» (далі – Закон), який опублікований в газеті «Голос України» 25.10.2014 року, набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.

Згідно зі ст. 45 Закону  особи, зазначені у пункті 1, підпунктах “а” і “в” пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 цього Закону (народні депутати України, депутати місцевих рад, державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування, судді, прокурори, поліцейські, посадові особи юридичних осіб публічного права та інші), зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Електронний цифровий підпис та е-декларування

З метою захисту інформації державні органи мають здійснити заходи із забезпечення надання послуг електронного цифрового підпису суб’єктам декларування на безоплатній основі. Слід відмітити, при вході до електронної системи декларування офіційного веб-сайту НАЗК міститься перелік із 18 акредитованих центрів сертифікації ключів, у якому, зокрема, зазначається АЦСК органів юстиції України, АЦСК ПАТ КБ «ПриватБанк», АЦСК ПАТ «УкрСиббанк», що дає змогу отримати ЕЦП суб’єкту декларування за певних умов самостійно.

Ідеологія технічного рішення виписана таким чином, що посадовець на робочому чи будь-якому комп’ютеризованому місці заповнює деталізовану онлайн-форму, відомості з якої автоматично потрапляють в єдину базу даних та стають публічно доступними (за виключенням персональних даних особи).

Система сама з’єднується з тематичними держреєстрами та базами даних та порівнює задеклароване із фактично наявним. У разі невідповідності, посадовця попросять уточнити розбіжності. У разі відмови чи факту наведення недостовірних відомостей, компетентні органи починають кримінальне провадження.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції», до початку роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб’єкти декларування подають декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Основи електронного декларування

Про початок роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймається рішення Національного агентства з питань запобігання корупції.

Згідно рішення Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 10.06.2016 року № 2, система подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», розпочала роботу з 15 серпня 2016 року.

Рішенням НАЗК  від 18.08.2016 року № 1 «Про внесення змін до деяких рішень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» внесені зміни до рішення НАЗК від 10.06.2016 року № 2, в частині системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме запуску реєстру електронних декларацій з 01.09.2016 року.

“Прийняти в постійну промислову експлуатацію о 00:00 1 вересня 2016 року інформаційно-телекомунікаційну систему Єдиного державного реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”, – повідомила голова НАЗК Наталія Корчак на брифінгу в Києві ввечері 31 серпня 2016 року.

Рішенням НАЗК  від 10.08.2016 року № 3 затверджено форму декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Рішенням НАЗК  від 10.08.2016 № 4 затверджені технічні вимоги до полів форми декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відомості, що зазначаються у декларації

Відповідно до ч. 1 п. 7 ст. 46 Закону у декларації зазначаються відомості про отримані (нараховані) доходи, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи. Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір.

Частина 3 ст. 46 Закону обумовлює необхідність вказувати доходи не тільки суб’єкта декларування, а й членів його сім’ї (у декларації зазначаються також відомості про об’єкти декларування, передбачені пунктами 2-8 частини першої цієї статті, що є об’єктами права власності третьої особи, якщо суб’єкт декларування або член його сім’ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об’єкта).

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону члени сім’ї – особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Відповідно до п. 45 Роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затвердженого рішенням НАЗК  від 11.08.2016 року № 3 у декларації зазначаються доходи суб’єкта декларування та членів його сім’ї, які були отримані або нараховані упродовж звітного періоду. При цьому доходи включають: заробітну плату (грошове забезпечення), отриману як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом; страхові виплати; благодійну допомогу; інші доходи.

Соціальні виплати, субсидії тощо вважаються доходом і відображаються в декларації лише в разі їх монетизації, тобто виплати (нарахування) у грошовій формі.

Доходи декларуються незалежно від їх розміру.

Аналізуючи форму електронної декларації зазначимо, що в розділі 11 «Доходи, в тому числі подарунки» передбачені наступні поля форм декларації, які необхідно заповнити: «Особа, якої стосується об’єкт декларування», «Вид доходу», «Розмір (вартість)», «Джерело доходу», «Права на цей об’єкт: тип права», «Права на цей об’єкт: інформація про власника».

Декларування допомоги по народженню дитини

У зв’язку з цим, виникають питання, які потребують детального розгляду та роз’яснення щодо зазначення у електронній декларації декларантом чи його дружиною (чоловіком)  доходів (грошових коштів) при отриманні допомоги по народженню дитини.

Так, згідно ст. 13 Закону України «Про охорону дитинства»з метою створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім’ях держава надає батькам або особам, які їх замінюють, соціальну допомогу, передбачену Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та іншими законами України.

Статтями 10, 11 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» встановлено, що допомога при  народженні  дитини  за  цим  Законом  надається одному  з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини. Виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі: нецільового використання коштів і незабезпечення  отримувачем допомоги  належних  умов  для  повноцінного утримання та виховання дитини.

Тобто, вказані кошти – допомога при народженні дитини, є цільовими коштами, використовуються на дитину та є її власністю.

Вказане підтверджується Порядком призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1751, а саме пунктом 10, в якому зазначено, що допомога при народженні дитини надається з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання. Пунктом 13 встановлено, що контроль за цільовим використанням  державної  допомоги здійснюється  працівниками центрів  соціальних  служб  для сім’ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом  об’єднаної  територіальної  громади, в межах повноважень. У разі встановлення  факту  нецільового  використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, що призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

Крім того, належність вказаних грошей дитині підтверджуються положеннями пункту 13 щодо відкриття на дитину в окремих випадках вкладного (депозитного)   рахунку  для перерахування грошових коштів – допомоги при народженні (перебування  дитини  разом з матір’ю в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань, у разі влаштування  дитини  до  дитячого закладу на повне державне утримання).

Кошти, що зберігаються на рахунку такої дитини в банківській установі, можуть бути використані для створення належних умов для утримання та виховання дитини в порядку, визначеному законодавством: матір’ю дитини; батьком дитини чи опікуном, дитиною після досягнення повноліття – у разі, коли кошти не були  використані  одним  з  батьків  або  опікуном.

Таким чином, допомога при народження дитини є власністю самої дитини, якою, в силу малолітства особи, розпоряджаються батьки на користь дитини.

Отже, при заповненні поля електронної декларації «Особа, якої стосується об’єкт декларування» декларант вказує себе чи дружину (чоловіка), на якого оформлена виплата допомоги при народженні та відкритий рахунок для зарахування коштів, у полях «Вид доходу», «Розмір (вартість)» – вказує: соціальні виплати (конкретизує – допомога при народженні дитини) та суму отриманих коштів, у полі «Джерело доходів» – вказує відповідний орган соціального захисту, який здійснює нарахування та виплату допомоги. При заповненні «Права на цей об’єкт: тип права» вказує: власність. І ось виникає питання при заповненні поля «Права на цей об’єкт: інформація про власника»: кого вказувати власником отриманих коштів – допомоги при народженні дитини? Батьків, батька (матір) на якого відкритий рахунок чи дитину?

Аналізуючи електронні декларації, які містяться  Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зазначимо, що має місце вказівка декларантами власником вказаних коштів того з батьків на кого відкритий рахунок, на який надходять кошти або декларанти взагалі власників цих коштів не зазначають (що є порушенням ст. 46 Закону, яка передбачає заповнення даних відомостей, а п. 6 Роз’яснення НАЗК  від 11.08.2016 року № 3 говорить, що якщо член сім’ї відмовився надати таку інформацію, але ця інформація відома суб’єкту декларування або може бути ним отримана з офіційних джерел (наприклад, правовстановлюючі документи, відповідні державні реєстри), то суб’єкт декларування повинен відобразити у декларації всю відому йому інформацію).

Висновки

Виходячи з нормативного підґрунтя питання захисту майнових прав дитини, державної цільової підтримки матеріальних умов для виховання дітей у сім’ях, то юридично правильно було б вказувати власником саме дитину.

Однак, у зв’язку з тим, що кошти, які виплачуються державою при народженні дитини для створення належних матеріальних умов для виховання дітей у сім’ях, надходять на відкриті рахунки саме батьків (декларантів), то, у разі перевірки достовірності поданих декларантом даних працівниками НАЗК, вказані кошти будуть «висвічуватися» за батьками: на їх розрахункових рахунках, у зв’язку з чим, вважаю, що в даному випадку (згідно мети електронного декларування та методів і способів перевірки) необхідно вказувати власниками вказаних коштів батьків, а питаннями цільового їх використання будуть займатися працівники соціальних  служб  чи  виконавчі органи  територіальної  громади.

Варто зазначити, що питання правильності заповнення декларації досить відповідальний процес, так як зазначення в декларації завідомо недостовірних відомостей може тягнути за собою дисциплінарну, адміністративну (ст. 172-6 КУпАП) або кримінальну відповідальність (ст. 366-1 КК України).

Тому, наважусь стверджувати, що від правильності вирішення вказаного питання залежатиме чи виникатимуть підстави для ініціювання питання про притягнення декларанта до відповідальності за порушення антикорупційного законодавства.

Журило Сергій Сергійович, к.ю.н., доцент кафедри цивільного процесу Національного  університету «Одеська юридична академія»