Захист прав наймодавця при розірванні договору найму (оренди) житла [як розірвати договір оренди житла наймодавцю?]

Усім власникам приватного житла забезпечуються однакові умови здійснення своїх прав. Проживання інших осіб у житлі, що належать громадянину на праві власності залежить тільки від волі власника. Основні захисні мірі, якими законодавець наділяє наймодавця на випадок невиконання або неналежного виконання договору найму (оренди) житла наймачем, закріплені у ст. 825 ЦК України, яка регулює розірвання договору, що розглядається. Категорія «розірвання договору», яка уміщує в собі триєдину конструкцію, що складається з розірвання договору за згодою сторін, за рішенням суду, в порядку односторонньої відмови від договору, є мірою захисту прав сторін договору найму (оренди) житла. Далее

Аналіз нормативно-правового забезпечення житлом соціально уразливих верств населення в Україні

Ринкова економіка не може існувати та ефективно функціонувати без відповідного державного регулювання. Основна ціль такого регулювання – збереження інтересів суспільства в цілому, і, насамперед, соціально уразливих верств населення. За умов кризи, зменшення обсягів національного виробництва, зростання безробіття проблема забезпечення реалізації гарантованих Конституцією України та законами України житлових прав стає критичною для значної частини населення нашої держави. Далее

Службові житлові приміщення: поняття, правовий статус, порядок надання.

У зазначеній публікації розглянемо, що таке службові житлові приміщення, який їх правовий статус, в якому порядку і за яких підстав надається службове житло, як проводиться виселення зі службових житлових приміщень. Крім того, розберемося з аналогічними питаннями стосовно військовослужбовців.

У своїх попередніх публікаціях ми вже детально аналізували питання постановки на квартирний облік, а також надання житла для постійного проживання з державного та комунального житлового фонду. Далее

Юридична консультація 68 Порядок надання житла для постійного проживання з державного або комунального фонду

У одній з попередніх публікацій ми вже розглядали питання постановки на квартирний облік, яка є необхідною передумовою для отримання житла для постійного проживання із державного або комунального фонду.

У зазначеній статті проаналізуємо порядок надання житла для постійного проживання. Також розглянемо особливості правового регулювання вказаного питання для військовослужбовців. Далее

Юридична консультація 37 Зарахування на квартирний облік

Вказана публікація є першою із серії, що стосуватимуться питання реалізації громадянами права на житло, зокрема його безоплатного отримання з державного та комунального фонду. В цих юридичних консультаціях ми також розглянемо  питання отримання службових житлових приміщень і особливості правового регулювання зазначених питань для військовослужбовців. А почнемо з постановки на квартирний облік.

Далее

Юридична консультація 11 Окремі особливості зарахування на квартирний облік

Нами було опрацьовано два питання з житлового права, а саме, що стосуються постановки осіб на квартирний облік.

Питання були такі:

1. З якого віку особа може самостійно реалізувати своє право на житло.
2. Чи можна перебувати на квартирному обліку на підприємстві в місті, при цьому проживати та бути зареєстрованим у іншому населенному пункті.

При цьому повну інформацію щодо квартирного обліку читайте у нашій спеціальній публікації.

Вік з якого особа самостійно реалізує право на житло

Порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання, визначені Житловим кодексом УРСР, Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок від 11.12.84 № 470 (далі — Правила).

Пунктом 4 Правил встановлено, що громадяни самостійно здійснюють право на одержання жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду з настанням повноліття, тобто після досягнення вісімнадцятирічного віку, а такі, що одружилися або влаштувалися на роботу в передбачених законом випадках до досягнення вісімнадцятирічного віку, — відповідно з часу одруження або влаштування на роботу. Інші неповнолітні (віком від п’ятнадцяти до вісімнадцяти років) здійснюють право на одержання жилого приміщення за згодою батьків або піклувальників.

До того ж, відповідно до статті 31 Цивільного кодексу України (далі — ЦК) фізична особа у віці до 14 років має часткову дієздатність.

Відповідно до статті 58 ЦК опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Особа, якій стало відомо про фізичну особу, яка потребує опіки або піклування, зобов’язана негайно повідомити про це орган опіки та піклування (стаття 57 ЦК).

Згідно з частиною 3 статті 60 ЦК суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

До встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування (стаття 65 ЦК).

ВИСНОВОК:

Дитина, якій не виповнилося 18 років не може самостійно перебувати на квартирному обліку з огляду на відсутність необхідної дієздатності. Самостійна реалізація права на житло особами, що не досягли повноліття законодавством не передбачена.

Місце постановки на квартирний облік

Пункт 8 Правил визначив, що облік громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи.

Кожна сім’я може перебувати на квартирному обліку за місцем роботи одного з членів сім’ї (за їх вибором) та у виконавчому комітеті Ради народних депутатів за місцем проживання (пункт 11 Правил).

Водночас, згідно з пунктом 15 Правил на квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також прописані у даному населеному пункті.

Під населеним пунктами слід, на нашу думку, розуміти міста, селища міського типу, населені пункти сільської місцевості.

До того ж, пунктом  5 Порядку застосування у м. Києві «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», затвердженим постановою  Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 15.07.1985 № 582 встановлено,  що  на  квартирний облік беруться ромадяни,  які потребують поліпшення житлових умов,  постійно  проживають  та прописані у  м.  Києві  не  менш,  як  п’ять  років.  Цей строк не поширюється на випадки прописки другого з подружжя,  неповнолітніх дітей  і  непрацездатних  батьків.

Аналогічні норми можуть бути визначені й в інших населених пунктах України.

В той же час, відповідно до положень Правил як виняток адміністрація підприємства має право зараховувати на квартирний облік осіб, що проживають у приміській зоні, які протягом 10 останніх років працювали на даному підприємстві.

ВИСНОВОК:

Постановка особи на квартирний облік особи, що проживає та прописана в селі (приміській зоні), за місцем роботи в місті можливо за згодою адміністрації підприємства та при наявності стажу 10 років роботи на даному підприємстві.