fbpx
Доля дитини в руках самої дитини: як враховується думка дитини при розлученні та вирішенні інших сімейних спорів?

Доля дитини в руках самої дитини: як враховується думка дитини при розлученні та вирішенні інших сімейних спорів?

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат.

Судовий розгляд сімейних спорів, в яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його ході вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, але і визначається доля дитини. (більше…)

Як отримати дозвіл на виїзд дитини за кордон на підставі рішення суду

Як отримати дозвіл на виїзд дитини за кордон на підставі рішення суду





Досить часто батько чи мати дитини не надають один одному згоду на вивіз дитини за кордон через виникнення між ними сімейних конфліктів та непорозумінь. В той же час така поведінка не є підставою для позбавлення дитини можливості відвідати іншу країну.

На сьогодні єдиним способом вирішення зазначеної конфліктної ситуації є отримання рішення суду про надання дозволу на виїзд дитини за кордон за відсутності згоди одного з батьків.

Загальні положення законодавства України щодо виїзду дітей за межі України

Положенням частини 3 статті 313 ЦК України передбачено, що фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
(більше…)

Аналіз останніх змін у Сімейний кодекс щодо сплати аліментів на дитину: нові розмір та порядок нарахування

Аналіз останніх змін у Сімейний кодекс щодо сплати аліментів на дитину: нові розмір та порядок нарахування

Аліменти 2017У цій статті проаналізую останні зміни до законодавства України, підписані Президентом України (набирали чинності з 09 липня 2017 року та з початку 2018 року), що мають на меті покращити захист права дітей на належне утримання (аліменти).

Прийняття останніх змін повинно призвести до створення дієвих механізмів, які унеможливлюватимуть злісним неплатникам аліментів використовувати передбачені механізми для ухилення від сплати аліментів, затягувати розгляд судових справ, а також сплачувати необґрунтовано малий їх розмір. (більше…)

Як припинити (розірвати) шлюб?

Як припинити (розірвати) шлюб?

Порядок припинення шлюбу встановлений розділом 11 СК України. Припинення шлюбу поставлене під контроль держави і може здійснюватися тільки відповідними державними органами: чи державним органом РАЦС, чи судом у випадках, прямо передбачених СК України. Той чи інший порядок припинення шлюбу передбачений у СК України в залежності від певних обставин і не може бути визначений бажанням сторін. Так, шлюб з особою, визнаною судом недієздатною, або особою, яка визнана безвісти відсутньою припиняється шляхом його розірвання тільки в державному органі РАЦС (ч. 1 ст. 107 СК України). При цьому шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору. Інший з подружжя не може вимагати розірвання шлюбу з недієздатним з подружжя у суді. Фактично роздільне проживання подружжя, скільки б часу воно не тривало, юридично шлюбу не припиняє. (більше…)

Розподіл спільного майна при розлученні подружжя

Розподіл спільного майна при розлученні подружжя

Саме повне керівництво, як здійснюється розподіл майна при розлученні подружжя відповідно до українського законодавства.

Ця стаття допоможе розібратися із питаннями: які права має кожен з подружжя при поділі майна, що перебуває у володінні їх сім’ї (колишньої сім’ї), в якому порядку здійснюється позасудовий та судовий поділ майна між подружжям, особливості розподілу окремих речей та специфіку роботи юриста у вказаних категоріях справ.

При цьому, звертаємо увагу, що нами здійснюється всестороннє надання юридичної допомоги при вирішенні питань поділу спільного майна.

Правовий статус майна подружжя

Законодавство України передбачає, що майно може перебувати у власності однієї особи повністю або декількох осіб одночасно.

Якщо майно перебуває у власності декількох осіб, воно може мати статус спільної часткової або спільної сумісної власності.

Спільна часткова власність – це коли кожен з володільців майна чітко знає розмір своєї частки у такому майні. При цьому це не обов’язково означає, що співвласник має знати яка саме частина майна належить йому фізично.

Наприклад, два власника володіють будинком, і кожному належить ½ частина.

Спільна сумісна власність передбачає, що декілька власників володіють майном, але частка кожного з них у цьому майні не визначена, принаймні до моменту поділу цього майна.

Наприклад, відповідно до законодавства України усе майно, що подружжя придбають за час шлюбу є їх спільною сумісною власністю. 

Майно, що не є спільною сумісною власністю

Законодавство України визначає, що в окремих випадках майно, що перебуває у фактичному розпорядженні подружжя, не є їх спільною власністю, а належить лише одному з них.

Не є спільною власністю подружжя:

  • майно, що придбано до реєстрації шлюбу;
  • майно, що успадковане одним з подружжя, в тому числі і за час шлюбу;
  • майно, що подаровано особисто одному з подружжя;
  • майно, зокрема квартира, житловий будинок, земельна ділянка, що набута у результаті приватизації;
  • коштовності та речі індивідуального користування, навіть в тому випадку, якщо вони придбавались за спільні кошти. Отже діаманти та шуби залишаються за будь-яких умов у дружини;
    нагороди і премії за особисті заслуги;
  • будь які матеріальні відшкодування за особисте майно, відшкодування матеріальної шкоди, страхові виплати за втрату здоров’я або працездатності.

Спільне сумісне майно

Усе майно, яке не перелічено вище, і придбано подружжм за час шлюбу, є спільною сумісною власністю, навіть тоді, коли джерелом придбання були зароблені одним з подружжя кошти.

Відповідно і самі кошти, що отримуються за період шлюбу, пенсійні виплати, стипендії є також спільними.

Заробітна плата, пенсійні виплати, стипендія, отримані одним з подружжя за час шлюбу, є спільною власністю подружжя

Під час визначення майна спільним сумісним ключову роль відіграє саме те, за які кошти воно було придбано, а не на кого зареєстровано.

Наприклад, навіть якщо автомобіль зареєстрований на чоловіка, але придбаний за час шлюбу за спільні кошти, то він вважається спільною власністю чоловіка і дружини.

При поділі майна, реєстрація не має роліСімейним законодавством України передбачено, що в окремих випадках майно, що мало б належати одному з подружжя, може ставати спільним.

Якщо мова йде про нагороди і премії за особисті заслуги, вони можуть вважатися спільними, якщо один з подружжя своїми діями сприяв їх одержанню. Наприклад, у випадку, якщо дружина допомагала у підготовці чи в повному обсязі виконувала усі сімейні обов’язки, щоб звільнити свого чоловіка від сімейних клопотів, має право на винагороду, отриману чоловіком.

Також якщо вартість майна, що належало повністю одному з подружжя, за час шлюбу суттєво змінилася внаслідок спільної праці, спільних грошей або особистих грошей іншого з подружжя, таке майно може бути визнано спільним.

Крім того, якщо утримання такого майна здійснювалося за рахунок коштів іншого подружжя, то він (вона) має рівне право на отримання доходу від такого майна, а в певних випадках – визнання його як спільним.

Наприклад, дружина отримала у спадщину квартиру, яку в подальшому здавала в оренду. Але здійснення її капітального ремонту та оздоблення проведено за рахунок коштів чоловіка. В даному випадку чоловік, не зважаючи, що квартира є особистою власністю дружини, має право вимагати визнання коштів, що сплачувалися за оренду спільною власністю. А у випадку поділу майна між подружжям, спільним майном може бути визнано усю квартиру.

Поділ майна: спосіб, порядок, види

Перейдемо безпосередньо до розподілу майна.

Спільне майно може бути розділено між подружжям добровільно або за рішенням суду.

Визначити, яке майно кому належатиме, подружжя може шляхом укладення шлюбного договору. Але вказаний варіант застосовується, як правило, на етапі, коли спір відсутній. У шлюбному договорі, зокрема, прописується, кому належатиме майно, яке буде придбано в майбутньому.

Також, законодавство України передбачає можливість укладення угоди про поділ майна між подружжям. Але як зрозуміло із назви, поділу підлягає лише майно, що перебуває у безпосередньому володінні подружжя.

За замовчуванням права дружини і чоловіка на спільне майно є рівними, тобто в ідеалі кожному достанеться половина майна.

Розділити своє майно дружина і чоловік можуть незалежно від того, чи перебувають вони в шлюбі чи такий шлюб вже розірвано. В той же час, якщо жодний з подружжя, що припинили між собою шлюб, не ініціює питання про майна поділ, воно продовжуватиме мати статус спільного сумісного майна.

Розділити своє майно дружина і чоловік можуть незалежно від того, чи перебувають вони в шлюбі чи такий шлюб вже розірвано

Якщо подружжю досягти домовленості про поділ майна не вдається, то визначити, що кому належатиме, допоможе суд.

Подружжя ділить між собою все майно, що у них знаходиться, визначаючи, яка річ кому відходить або, визначаючи частку кожного у майні.

Добровільний поділ спільного майна

Основний спосіб добровільного поділу спільного сумісного майна – укладення Угоди про поділ майна між подружжям.

Угода про поділ майна між подружжям

Сама по собі угода про поділ майна являє собою договір, сторонами якого є чоловік і дружина. Подружжя визначає, кому саме і в яких розмірах належатиме майно, яке на момент поділу перебуває у їх спільній власності.

В угоді про поділ майна необхідно зазначити:

  1. Прізвища, імена і по-батькові сторін, а також додаткові дані для їх ідентифікації (паспортні дані, ідентифікаційний код, зареєстрована адреса проживання (як кажуть, «прописка»).
  2. Чи перебувають подружжя у шлюбі або розлучені.
  3. Перелік майна. Кожна одиниця майна повинна бути чітко ідентифікована, вказується її вартість, а також зазначається, кому з подружжя після розподілу певне майно належатиме або визначається частка кожного у майні.
  4. Договір про поділ майна між подружжям може містити умови щодо здійснення одним з подружжя компенсацій в рахунок певного майна.

При цьому, якщо в угоді фігуруватимуть квартири, будинки, земельні ділянки чи інше нерухоме майно – вона обов’язково посвідчується нотаріусом.

Крім того, якщо досягти згоди щодо поділу окремого майна не вдається, сторони можуть визначити порядок користування спільним майном.

Наприклад, дружина і чоловік можуть домовитися, що однією кімнатою квартири користується один з них, а другою – інший, а користування нежилими приміщенням здійснюється спільно.

Окремо слід зазначити, що жодна із сторін договору не повинна бути поставлена даним договором у надзвичайно невигідне матеріальне становище, оскільки в подальшому це створить підставу для можливого оскарження такої угоди у суді.

Поділ майна у суді

Якщо чоловік і дружина за час подружнього життя між собою шлюбний договір не укладали, домовитися про поділ майна не можуть, то єдиним способом розділити спільне майно залишається звернення до суду із позовом про поділ майна.

Як вже зазначалось вище, при поділі спільного майна розміри часток подружжя вважаються рівними.

Але під час судового розгляду суд може відійти від загальних правил поділу майна, зокрема з урахуванням обставин виконання ними своїх сімейних обов’язків, а також інших обставин.

Позов про поділ майна між подружжям

Для розділу майна за участю суду один з подружжя має подати до суду позовну заяву про поділ майна.

Позовна заява представляє собою документ, до якого законодавством України встановлено певні вимоги, в якому особа, що звертається до суду, просить останній здійснити поділ майна у запропонований у позовній заяві спосіб.

На що має звертатися увага суду при поділі майна

Яке майно подружжя є предметом поділу

Починаючи ділити майно між подружжям, суд має визначити правовий статус кожної речі, що пропонується до поділу. Простими словами, суд має з’ясувати, чи дійсно вказане майно є спільним сумісним майном.

Для того, щоб довести, що майно є спільним сумісним, суду необхідно надати докази, що воно придбано за період шлюбу, а також, що на його придбання використовувались спільні кошти.

Якщо майно придбано за час шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя (наприклад, успадковані або подаровані родичем), воно вважатиметься його особистою власністю, а тому і поділу не підлягатиме.

Поділ подарованого майна при розлученні, якщо воно було передано в дар лише одному з подружжя, а не сім’ї в цілому, не здійснюється. Зазначене аналогічним чином стосується і поділу успадкованого майна.

До обсягу спільної власності може належати і майно, яке раніше належало одному з подружжя, але відповідно до умов шлюбного договору стало спільним.

Якщо один з подружжя самовільно, не в інтересах сім’ї, здійснив розпорядження майном або його приховує від поділу, то його вартість враховується при здійсненні поділу інших речей.

Сторонами можуть бути подані відповідні докази до суду щодо суттєвої зміни вартості особистого майна одного з подружжя внаслідок спільної праці, спільних грошей або особистих грошей іншого з подружжя. У зв’язку з цим суд може включити таке майно до загального фонду майна, що підлягатиме розділу між подружжям.

Окремо слід зазначити, що загальний фонд поділу становлять не тільки майно, але й борги подружжя.

Річ або грошова компенсація

Хоча і за загальним правилом частки подружжя є рівними – це не означає, що суд кожну річ поділить порівну між ними.

Майно, яке не можна фізично поділити, як правило, присуджують лише одному  з подружжя. Другий у зв’язку з цим може отримати:

  • іншу неподільну річ такої ж вартості, або
  • грошову компенсацію, або
  • річ меншої вартості та часткову грошову компенсацію.

При цьому, суд не може ініціативно присудити неподільну річ одному з подружжя і зобов’язати його виплатити іншому компенсацію.

Застосування судом компенсації допускається лише, якщо особа добровільно погодиться попередньо внести відповідну суму на депозитний рахунок суду.

Інтереси подружжя та дітей

При безпосередньому поділі майна обов’язковому врахуванню підлягають інтереси кожного з подружжя, а також їх дітей.

Речі, що використовуються одним з подружжя у професійній діяльності (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), за загальним правилом присуджуються йому і в натурі.

При поділі майна суд враховує з ким з подружжя залишаються проживати діти та який розмір аліментів  сплачується іншим з подружжя на їх утримання. Оцінивши вказані обставини, зокрема, достатність таких коштів, суд може збільшити частку одного з подружжя.

Варто пам’ятати, що право власності батьків і дітей ніяк між собою не пов’язано. За час спільного проживання діти не набувають права власності на нажите сім’єю майно.

Суд може відійти від засад рівності також, якщо один з подружжя:

  • без поважних причин не дбав про заробіток, загальний добробут сім’ї;
  • не здійснював утримання дітей;
  • використовував майно на шкоду сім’ї (наприклад, програвав гроші в азартні ігри);
  • знищив або пошкодив спільне майно.

Поділ майна, що набуто у «цивільному» шлюбі

Перед судом може ставитися питання щодо визнання майна спільним сумісним, якщо воно набуто під час так званого «цивільного» шлюбу, тобто коли особи проживають однією сім’єю, але не перебувають у зареєстрованому офіційно шлюбі.

В цьому випадку суду мають бути надані додатково докази, що такі особи не перебувають у інших зареєстрованих шлюбах, а також, що між ними склалися фактичні шлюбні відносини, тобто вони:

  • постійно проживають разом;
  • ведуть спільне господарство.

Якщо вказане буде доведено, то суд визнає майно, набуте за час «цивільного» шлюбу, спільним сумісним і ділить його між такими особами.

Особливості розподілу окремих видів майна

Поділу окремих видів майна між подружжям має специфіку.

При цьому, варто зазначити, що судом здійснюється поділ всього обсягу спільно нажитого майна, а тому розподіл кожної конкретної одиниці здійснюється передусім відштовхуючись від інтересів дружини та чоловіка.

Поділ квартири, будинку чи іншої нерухомості при розлученні між подружжям

Квартира, будинок, інше житло чи нерухомість дуже часто виступають основним предметом поділу між подружжям.

В даному випадку доведення того факту, що квартира є спільною, здійснюється в загальному порядку і не має значення, хто з подружжя зазначений власником, хто з подружжя проживає або зареєстрований («прописаний») там.

Успадковане житло, а також житло, що подаровано одному з подружжя, є його власністю і не буде об’єктом поділу за виключенням ситуації, коли в таку нерухомість вкладено чимало спільних коштів. Наприклад, зроблено коштовний ремонт.

Житлове приміщення вважається, як правило, неподільним, тому суд з урахуванням позиції сторін при вирішенні питання може обрати один з наступних шляхів:

Передати квартиру, житло, іншу нерухомість у власність одного з подружжя та присудити відповідну компенсацію іншому з подружжя. Як вказували вище, така ситуація може мати місце лише тоді, коли один з подружжя ініціативно вийде з такою пропозицією та внесе відповідну суму коштів та депозитний рахунок суду. Якщо ж грошей здійснити таку компенсацію не має, то поділ в такий спосіб не буде можливий.
Визнати нерухоме майно власністю одного з подружжя, а другому з подружжя присудити інше майно, що має аналогічну до житла вартість.

Наприклад, один отримує автомобіль вартістю 1 000 000 грн, а інший отримує квартиру такої ж вартості.

Підтримати ініціативу сторін щодо продажу квартири та поділу отриманих після реалізації квартири грошей. Також можливий варіант обміну житла на два об’єкти меншої вартості і відповідно роз’їзд кожного з подружжя «до себе».

Визначити частку кожного з подружжя у майні але без реального поділу квартири. При цьому, судом може бути встановлений режим користування нерухомим майном, коли одному з подружжя визначається одна частина приміщення, а іншому – друга. Певна частина житла може залишатися у спільному користуванні.

При обранні способу поділу квартири суд враховує як побажання сторін, так і інші обставини, зокрема:

  • наявність неповнолітніх дітей та у разі наявності – з ким вони залишаються проживати;
  • наявність іншого житла у подружжя;
  • рівень доходів кожного з подружжя тощо.

При цьому в будь-якому разі не може бути обраний шлях, за якого неповнолітня дитина, хоча і не будучи власником житлової нерухомості, але залишиться проживати «на вулиці».

Поділ земельної ділянки

Крім врахування сімейного законодавства України при поділі мають бути взяті до уваги положення земельного законодавства.

При розділі земельної ділянки між подружжям судом до уваги може братися:

  • подільність чи неподільність земельної ділянки;
  • наявність розташованих на земельній ділянці будівель, споруд та хто є їх власником;
  • цільове призначення землі.

На відміну від житлової нерухомості досить часто поділ земельної ділянки може бути здійснений фізично, коли з однієї ділянки формується дві нові. Вирішення питання щодо можливості розділу земельної ділянки здійснюється з урахуванням висновків землевпорядного дослідження.

Також визначення порядку поділу земельної ділянки залежить від наявності будівель на такій ділянці та кому з них вони належать.

Зокрема, при поділі майна, що знаходиться на земельній ділянці, яка належить одному з подружжя, власник земельної ділянки може частково втратити своє право власності на неї. Зазначене пов’язано із тим, що цивільне законодавство України передбачає у випадку набуття права власності на об’єкт нерухомості, що знаходиться на земельній ділянці, автоматичний перехід права власності на земельну ділянку на якій він розташований.

Поділ автомобіля

Поділ автомобіля також достатньо типова ситуація при розподілі майна між подружжям.

Під час поділу автомобіля буде братися до уваги інтерес кожного щодо подальшого його використання. Зокрема, відсутність документу на право керування транспортним засобом у одного з подружжя може братися до уваги судом при вирішенні, кому відійде автомобіль. Також значення може мати, з ким після розлучення залишатимуться проживати діти та необхідність використання транспортного засобу в їх інтересах.

Суд може визначити автомобіль власністю одного з подружжя,  іншому в свою чергу передбачивши інше майно такої ж вартості або грошову компенсацію.

В деяких випадках за своєю ініціативою або ініціативою подружжя суд може залишити авто у спільній власності, лише визначивши частку кожного з подружжя у цьому майні. В цьому випадку сторони не позбавлені права просити у суду визначити порядок спільного користування таким автомобілем. Наприклад, може бути вирішено, що у будні дні користування автомобілем буде здійснюватися одним  з подружжя, а у вихідні – іншим.

Поділ боргів

В загальну масу поділу входять в тому числі і борги.

Питання розподілу боргів починається з визначення, чи дійсно вказаний борг є спільно нажитим.

Спільними боргами є підтверджений офіційними документами обов’язок сплатити певну грошову суму, що виник за час спільного проживання подружжя в інтересах сім’ї.

Таким прикладом боргу може бути зобов’язання подружжя по кредиту, який ними брався для придбання побутової техніки.

Визнання боргу спільним не залежить від того, на кого оформлений договір: на обох; лише на одного; на одного, а інший виступає поручителем.

В той же час не є спільними борги, які виникли до укладення шлюбу, а також борги, що виникли за час шлюбу, але стосуються лише одного з подружжя.

Наприклад, особистим боргом одного з подружжя буде обов’язок сплати штраф за вчинене ним правопорушення.

Поділ бізнесу

Поділ бізнесу є найбільш неоднозначним випадком розподілу майна між подружжям. При здійсненні такого поділу врахуванню підлягають не тільки проаналізовані вище принципи та положення сімейного законодавства, але й законодавство України, що регулює порядок здійснення підприємницької діяльності.

При поділі бізнесу між подружжям враховуватимуться:

  • організаційно-правова форма підприємницької діяльності (фізична особа-підприємець, приватне підприємство, товариство з обмеженою відповідальністю тощо);
  • характерні особливості права власності (наприклад, право власності на акції, на майно, що внесено до статутного капіталу, власність на спільне майно, що використовується для здійснення підприємницької діяльності тощо);
  • джерело походження коштів, що використовуються для здійснення підприємницької діяльності.

Адвокат у сімейних питаннях

В деяких випадках здійснити поділ спільно нажитого майна подружжя можуть самостійно, а в деяких випадках вкрай необхідним є залучення адвоката, що спеціалізується у сімейних питаннях, зокрема на питаннях поділу спільного сумісного майна.

Особливості надання адвокатських послуг при поділі спільного сумісного майна подружжя

Розберемося, які на практиці можуть виникнути складнощі при розподілі спільного майна і в чому полягатиме робота адвоката.

Перш за все, найбільш поширений випадок розподілу спільного майна між подружжям є розлучення (але як ви пам’ятаєте, поділити між собою майно подружжя можуть і в ході шлюбу). Вказаний етап життя у взаємовідносинах між колишньою жінкою та чоловіком дуже часто характеризується привалюванням емоцій над холодним розумом. Як наслідок, такий емоційний стан призводить до відсутності належних комунікацій з іншою стороною, а також прийняття не зовсім обґрунтованих рішень.

Наприклад, чоловік (жінка) можуть безпідставно відмовитись від певного майна, яке згодом повернути у зв’язку зі спливом строків звернення до суду стає майже неможливо.

Тому на першому етапі головним завдання сімейного адвоката буде чітко дати зрозуміти дружині (чоловіку) ситуацію, що склалася, на що можна розраховувати при поділі, а також, які є потенційні ризики.

Крім того наявність адвоката з питань розподілу спільного майна, плюс чітке розуміння своїх прав на майно, дозволяє в багатьох випадках провести конструктивні переговори з іншою стороною або її представником без зайвих емоцій та вирішити ще на досудовому етапі питання поділу майна. Такі дії дозволяють зекономити свій час та гроші, у порівнянні, якщо поділ спільного майна буде здійснено у суді.

Важливою функцією адвоката є визначення загального обсягу спільного майна, що може бути предметом поділу. Юрист із сімейних питань допоможе чітко розмежувати, яке майно є спільним, а яке належить лише одному з подружжя. Має бути досліджено питання, чи не має один з подружжя прав на доходи від певного майна. В деяких випадках, як ми вказували вище, особисте майно одного з подружжя також може стати предметом поділу.

Також трапляються випадки, коли мають бути вжиті заходи щодо розшуку спільного майна, зокрема у випадках, коли один з подружжя намагається його приховати.

Наприклад, такою ситуація може бути, коли один з подружжя за спільні кошти придбає закордонну нерухомість та реєструє її на себе і від поділу її приховує.

Наступним важливим аспектом діяльності адвоката з поділу спільного майна є встановлення усіх важливих обставин справи, що так чи інакше можуть мати значення при поділі майна. Наприклад, наявність дітей, їх стан здоров’я, інтереси дітей та кожного з поружжя, поведінка кожного з подружжя тощо.

Усі виявлені факти повинні підтверджуватися сукупністю доказів. Тому завданням спеціаліста, що надає юридичні послуги, буде зібрати усі можливі докази, які можуть підтвердити необхідні обставини: пояснення свідків, довідки, висновки експертів, оригінали підтверджуючих документів тощо.

Адвокату здійснити збір усієї бази доказів значно легше, враховуючи наявність права на адвокатський запит.

Ну і насамкінець, дуже важливим є протидія фальсифікаціям з боку іншого з подружжя, а також уникнення тиску при поділі.

В якості прикладу наведемо розповсюджену практику укладення одним з подружжя фіктивних договорів задніми числами, якими «засвідчується» отримання від певних осіб грошових сум, які начебто використовувалися в інтересах сім’ї.

Або надання одним з подружжя до суду начебто укладеного договору дарування грошей, на які начебто придбано певне майно.

Вказані протиправні дії призводять до значного зменшення частки майна іншого з подружжя.

Саме тому звернення до юриста, що спеціалізується на здійсненні поділу майна, дозволяє здійснити справедливий розподіл з урахуванням інтересів клієнта.

Якщо вам буде необхідна юридична допомога адвоката у сімейних питаннях у місті Києві – завжди раді допомогти здійснити поділ спільного майна із максимальним врахуванням ваших інтересів.

Як залишити проживати дитину з собою після розлучення?

Як залишити проживати дитину з собою після розлучення?





Залишити проживати дитину із собоюРозлучення не сама спокійна в емоційному плані процедура. І особливо «високого градусу» вона набуває завдяки майновим суперечностям між подружжям щодо вирішення питання поділу майна, і найголовніше – вирішення питання «з ким залишиться проживати дитина?».

І якщо ще 20 років тому назад питання щодо того, з ким залишиться проживати дитина, майже безальтернативно вирішувалось на користь матері, то протягом останнього часу ситуація суттєво змінюється. Тепер дбайливий батько має всі підстави сподіватися на винесення рішень судом на його користь.

Хочеться звернути увагу на необхідність своєчасного залучення для вирішення такого питання досвідченого сімейного юриста. Високий емоційний та конфліктний рівень події розлучення досить часто не дозволяє батьку або матері правильно проаналізувати ситуацію, визначати оптимальні кроки, організувати конструктивну комунікацію з іншим із батьків, дитиною, іншими членами сім’ї, майбутніми свідками в суді тощо. Крім того, в деяких випадках відсутність детально розробленої стратегії захисту власних інтересів та інтересів дитини у спорі, несвоєчасне вчинення необхідних дій, призводить до неможливості виправити ситуацію, навіть на стадії апеляційного чи касаційного розгляду справи. (більше…)