Аналіз основних положень Закону України «Про очищення влади» (Закон про люстрацію)

zakon-pro-lustraciu16 жовтня 2014 року набув чинності Закон України “Про очищення влади”, відомий як Закон про люстрацію.

Враховуючи великий суспільний інтерес стосовно питання люстрації ми вирішили освітити основні  положення та ідеї цього Закону, надаючи свої коментарі.

Усі останні зміни у законодавстві — читайте у нашій постійно оновлюваній публікації.

Загальні положення люстрації

Під люстраціюєю розуміється заборона займати окремі посади (не враховуючи виборні посади) як в органах державної влади, так і місцевого самоврядування.

Вказана заборона є тимчасовою та застосовується до осіб на строк десять та п’ять років (з моменту набрання чинності Закону/набрання чинності рішення судом відповідно) в залежності від посади, яку займала особа.

Органом, що буде забезпечувати проведення очищення влади, визначено Міністерство юстиції України.

При цьому, безпоседеньо організацію проведення перевірки здійснює керівник органу, який уповноважений звільняти осіб.

Особи, щодо яких встановлено заборону вносяться до загального реєстру, що ведеться Мін’юстом.

Посади, щодо яких застосовуюється люстрація

Закон застосовується щодо всіх міністрів (включаючи Прем’єр-міністра), їх заступників, керівників та заступників  центральних органів виконавої влади, військових посадових осіб Збройних Сил України, керівництва відповідних суддівських органів, інших спеціальних державних органів, керівників державних підприємств, а також осіб, що бажають зайняти вказані посади.

Підстави для заборони займати посади (люстрації)

Відповідно до положень Закону особа підлягає люстрації у разі:

  • зайняття посади, щодо якої може бути застосована люстрація, в період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року тривалістю один рік або більше чи посади в період з 21 листопада по 22 лютого 2014 року незалежно від тривалості перебування на посаді;
  • прийняття  рішень суддями, а також співробітниками правоохоронних органів про  затримання, тримання під вартою, притягнення до відповідальності тощо щодо осіб, до яких було застосовано амністію під час подій на Майдані, а також встановлення такими посадовими особами заборони стосовно проведення мирних зібрань у вказаний період;
  • встановлення факту роботи у відповідних оргнанах Компартії СРСР та України, ГРУ Міністерства оборони СРСР або КДБ (в тому числі навчання);
  • встановлення факту причетності особи до сепаратизму, співпраці з іншими спецслужбами, завдання шкоди териториторіальній цілісності України;
  • встановлення факту, що особа своїми рішеннями призвела до порушення прав, визнаних рішеннями Європейського суду з прав людини;
  • встановлення факту недостовірності відомостей про майно, визначених у податкових деклараціях.
Читайте також:  Судова реформа: новели нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів»

Загальний порядок проведення люстрації

Перш за все, керівники органів протягом десяти календарних днів (тобто до  26 жовтня 2014 року) мають звільнити осіб, які в період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року протягом одного року та більше займали посади (стосується керівного складу).

Інші особи проходять перевірку.

При цьому, кожна особа, що займає посаду, яка підпадає під перевірку, протягом 10 днів з моменту початку її проведення, самостійно подає заяву, де зазначає про наявність або відсутність перешкод для зайняття посади.

Подальше проведення перевірки здійснюється відповідною комісією в органі шляхом перевірки викладених у заяві даних в тому числі шляхом надсилання до інших органів відповідних запитів.

Правові коментарі щодо Закону

Враховуючи, що Верховна Рада України є представницьким органом  українського народу, прийняття вказаного Закону свідчить про юридичне закріплення прагнення  населення, принаймні його частини, до зміни влади.

В той же час Закон не позбавлений недоліків.

Так одним з них, на нашу думку, є встановлення в Законі такої процедури, коли люстраційна перевірка  проводиться безпосередньо керівником органу, без залученні інших суб’єктів.

Зазначене призведе до відсутності єдиної практики застосування положень Закону в ході прийняття рішень про люстрацію різними державними органами.

Прикладом можна навести норму щодо люстрації осіб у разі виявлення в ході перевірки недостовірних відомостей про наявне майно.

Читайте також:  Legal English: formation of a contract, buyers' terms and conditions and unfair contract terms

Так, Законом не визначено чи необхідно встановлювати вину особи, як діяти, якщо  недостовірність відомостей є незначною.

Крім цього вважаємо, що принаймні проведення перевірки щодо заступників органів, керівників територіальних органів та деяких інших високопосадовців міг би здійснювати сторонній орган (наприклад, Міністерство юстиції України), а не керівник органу. Тут безумовно можуть виникнути питання упередженості в ході перевірки окремих осіб.

До того ж, відповідно до рекомендацій Ради Європи з питань люстрації має створюватися єдиний незалежний орган.

Статтею 5 Закону України передбачено створення дорадчого громадського органу з питань люстрації при Міністерстві юстиції України. Організація діяльності вказаного органу має на меті здійснення громадського контролю за процесом люстрації. В той же час його правовий статус, права та повноваження абсолютно не визначені, що створюватиме перешкоди в ефективній його діяльності. Тобто вказаний орган безпосередньо питання люстрації не вирішує.

Також Закон не встановлює жодних контрольних механізмів за його дотриманням, а також відповідальності посадових осіб, що організовують проведення перевірки за його порушення.

Окремо слід ще раз послатися на рекомендації Ради Європи в частині переліку осіб, що підпадають під люстрацію.

Відповідно до прийнятого Закону такий перелік на думку багатьох є досить широкий.

В той же час згідно рекомендацій люстрації підлягають саме ті особи, дяльність яких становить або становила загрозу демократичним цінностям та інситутам демократії.

Питання безумовно дискусійне.

Зазначені проблемні моменти в даному випадку є цікавими в тому контексті чи зможе даний Закон ефективно працювати.

А для юристів маємо ще одне цікаве правове питання для дискусій: чи не є Закон про люстрацію нормативно-правовим актом, що має зворотню силу?

 

Відправити заявку на отримання юридичної консультації

 

Оцініть змістовність та корисність статті

1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезды (4 голосів, середняя оцінка: 4,75 из 5)

© 2017 Юрист-блог // Дизайн и поддержка: GoodwinPress.ru